Гедеон (Губка)

29 лютого 1988 року він приймає чернецтво з ім'ям Гедеон. Навесні того ж року, перед закінченням семінарії, був висвячений у дияконський сан. У 1988 році закінчив Московську духовну семінарію і вступив до Московської духовної академії.

У 1989—1993 роки з благословення намісника лаври Василь Губка ніс послух викладача Закону Божого в Костянтинівському дитячому будинку. Вже з перших років перебування в семінарії почав вивчати історію православ'я на Буковині. Під час літніх канікул намагався використовувати свій вільний час на пошуки архівних документів і маловідомих фактів по цій темі, яка стала головним предметом його досліджень у Духовній академії та після її закінчення у 1992 році.

З вересня 1991 року по 2012 рік несе послух настоятеля П'ятницького подвір'я Лаври. З вересня 1993 року по 2012 рік ніс послух директора Дитячої духовної співочої і недільної шкіл. З 1998 по 2011 рік був головним редактором газети «П'ятницьке подвір'я».

У 1999—2006 роки — директор Православної гімназії імені преподобного Сергія Радонезького. Також, з 2000 по 2006 рік — головний редактор гімназійного журналу «Фавор».

20 квітня 2001 року Василь Губка був нагороджений правом носіння палиці (за понесені труди настоятеля П'ятницького подвір'я, організацію і керівництво Сергієво-посадською православною гімназією імені преп. Сергія Радонезького і недільної та співочої школи при храмі Св. вмчц. Параскеви П'ятниці)[2].

У 2007 році він успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата богослов'я за темою «Подольні храми Троїце-Сергієвої Лаври».

З 3 жовтня 2007 року — помічник намісника та благочинного по управлінню скитами, господарствами, приписними монастирями і приписними храмами Свято-Троїцької Сергієвої Лаври.

З 2011 року і по даний час Василь Губка працює головним редактором журналу «П'ятницьке подвір'я».

4 жовтня 2012 року рішенням Священного Синоду був обраний єпископом Георгіївським та Прасковейським.[3]

9 жовтня 2012 року в Донському ставропігійному монастирі митрополитом Ставропольським та Невинномисським Кирилом возведений у сан архімандрита[4].

17 листопада 2012 року в хрестовому храмі Володимирської ікони Божої Матері в Патріаршій резиденції в Чистому провулку наречений у єпископа Георгіївського та Прасковейського[5].

13 грудня 2012 року за Божественною літургією в Казанському соборі Ставрополя хіротонісаний у єпископа Георгіївського і Прасковейського. Хіротонію звершили: Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій (Судаков), митрополит Волгоградський і Камишинський Герман (Тимофєєв), митрополит Єкатеринодарський і Кубанський Ісидор (Кириченко), митрополит Ростовський і Новочеркаський Меркурій (Іванов), митрополит Челябінський і Златоустівський Феофан (Ашурков), митрополит Ставропольський і Невинномиський Кирило (Покровський), архієпископ Астраханський і Єнотаєвський Іона (Карпухін), архієпископ Владикавказький і Махачкалинський Зосима (Остапенко), архієпископ Бакинський і Азербайджанський Олександр (Ищеин), єпископ Майкопський і Адигейський Тихон (Лобковский), єпископ П'ятигорський і Черкеський Феофілакт (Кур'янов), єпископ Солнєчногорський Сергій (Чашин), єпископ Елістинський і Калмицький Зіновій (Корзинкин), єпископ Єйський Герман (Камалов), єпископ Шахтинський і Миллеровский Ігнатій (Депутатів), єпископ Волгодонський і Сальський Корнилій (Синяев); єпископ Урюпинський і Новоаннинський Єлисей (Фомкин)[6].