Гедеон (Покровський)

Єпископ Гедеон (в миру Геннадій Петрович Покровський [1] ; 1844(1844) рік, Болховський повіт, Орловська губернія - 1922 рік) - єпископ Російської православної церкви, богослов, місіонер, педагог. Єпископ Владикавказький і Моздокскій .

Гедеон (Покровський)
Єпископ Прилуцький,
вікарій Полтавської єпархії
Церква: Православная Российская Церковь
Попередник: Філіп (Бекаревич)
Наступник: Гавриїл (Голосов)
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Науковий ступінь: магістр богослов'яd
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Генадій Петрович Покровський
Народження: 1844 рік
Болхівський повіт, Орловська губернія
Смерть: 1922 рік
Священство: 13 лютого 1872 року
Чернецтво: 7 квітня 1875 року
Єп. хіротонія: 12 січня 1892 року

 Гедеон у Вікісховищі

Біографія

Народився у 1844 році в родині псаломщика Орловської єпархії.

У 1869 році закінчив Орловську духовну семінарію зі званням студента.

13 лютого 1872 висвячений на священика до Преображенської соборної церкви міста Болохва Орловської єпархії.

Овдовівши у 1874 році вступив в число братії Мещовського монастиря Калузької єпархії. 7 квітня 1875 пострижений в чернецтво.

1 вересня 1881 року вступив в Київську духовну академію.

Після закінчення 4-го курсу Київської духовної академії зі ступенем кандидата юогослов'я 1 вересня 1884 року відправлений у Японську духовну місію і призначений викладачем Священного Писання і морального богослов'я в Токійській духовної семінарії.

11 грудня 1885 року через хворобливий стан звільнений від служби при Місії та зарахований до братії Болховського Троїцького монастиря "Опитна пустинь".

З 27 березня 1887 року - викладач Казанської духовної семінарії з основного, догматичного і морального богослов'я.

З 30 січня 1888 року - наглядач Холмського духовного училища.

23 серпня 1888 року захистив дисертацію на тему: «Археологія і символіка старозавітних жертв» і отримав ступінь магістра богослов'я.

1 січня 1889 року возведений у сан архімандрита і 20 вересня того ж року призначений ректором Холмської духовної семінарії.

4 грудня 1891 року архімандриту Гедеону наказано бути єпископом Люблінським, вікарієм Холмсько-Варшавської єпархії. 12 січня 1892 року в Олександро-Невській лаврі хіротонізований на єпископа Люблінського.

22 грудня 1896 звільнений на спокій.

З 6 листопада 1899 року - єпископ Прилуцький, вікарій Полтавської єпархії. Прибув до Полтави 28 листопада.

З 12 серпня 1904 року - єпископ Владикавказький і Моздокскій.

16 вересня 1908 року звільнений на спокій, відповідно до прохання, через хворобу, з місцеперебуванням на подвір'ї Второ-Афонського Успенського монастиря в П'ятигорську.

24 січня 1909 року переміщений в Лубенський Мгарський Спасо-Преображенський монастир Полтавської єпархії.

Помер в 1922 році.

Твори
  • «Археологія і символіка старозавітних жертв», Магістерська дисертація, Казань, 1888.
  • «Преосвященний Миколай - начальник православної російської місії в Японії: [Мова преосвящ. Гедеона, єп. Прилуцького]». Полтава, 1900
  • «Мої вибрані спогади», «Керманич» 1913 № 26-37, 39.

Примітки
  1. згідно Павловського І. Ф. Полтавчани: Їєрархи, державні та громадські діячі та благодійники. Полтава, 1914. Стр.27-28; согласно «Православной энциклопедии» Герасим Покровский

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.