Гедройці

Ґедройці — литовський княжий рід гербу «Гіпоцентавр» який згідно родової легенди XVI ст. походить від легендарного литовського князя Ґедруса. В XIV–XVI століттях деякі представники цієї родини переселилися на територію сучасних Білорусі, Росії і України.

Після останнього розділу Речі Посполитої між Росією, Австрією і Пруссією у 1795 році багато представників цього роду були позбавлені шляхетського титулу і дворянського положення в Російській імперії. Члени родини були вислані у Архангельськ, Читу і Іркутськ, їхнє майно і землі були конфісковані. Після закінчення терміна заслання їм не дозволили повернутися на місця попереднього проживання, члени родини перебували під наглядом царської поліції.

Родовід

  • Ґедрус (?—1267) — традиція вважає його першим князем ґедройцьким (?—1264/1266 рр.), який заснував Ґедройці. Після загибелі Тройната поставлений Войшелком полоцьким князем (1264/ 1266 — 1267 рр.).
    • Гінвіл Ґедрусович — легендарний князь Ґедройців.
      • Гурда Ґінвілович (?—1367) — легендарний князь Ґедройців.
        • Довмонт Ґурдович (?—1400) — князь Ґедройців.
          • Олександр
          • Гагуліс
            • Юрага-Юрій Ґурдович — легедарний князь, засновник роду Ґедройців-Юрага.
          • Петро Ґедройць
            • Михайло Ґедройць (?—1485)
          • Ягайло-Адальберт Ґедройць (?—1450)
            • Бартоломей Ґедройць (?—1526)
              • Матеуш Бартоломейович Ґедройць (бл. 1500—1563) — державний діяч Великого князівства Литовського, підвоєвода віленський (1560—1563), маршалок господарський (1562—1563)
                • Мельхіор Матеушович Ґедройць (?—1608) — єпископ Жемайтійський, видавець перших друкованих книг на литовській мові.
                • Мартін Матеушович Ґедройць (?—1621) — державний діяч Великого князівства, полководець.
        • Тулунт Ґурдович (?) — легендарний литовський князь.
          • Ямонт Тулунтович (?—12 серпня 1399 р.) — державний діяч Великого князівства Литовського кінця XIV ст., князь клецький (?—1399), смоленський намісник Вітовта, загинув у Битві на Ворсклі. Засновник княжого роду Ямонтовичів-Підберезьких.

Відомі представники

  • Михайло Гедройць (?—1485) — блаженний, прийняв священство, прославився чудотворенням.
  • Ґедройць Флоріянкозацький ватажок
  • Князь Мельхіор Ґедройць (?—1608) — єпископ Жемайтійський, видавець перших друкованих книг на литовській мові.
  • Князь Ромуальд Ґедройць (1750—1824) — один із сподвижників Костюшко.
  • Князь Ґедройц, Юзеф Арнульф (1754—1838) — єпископ Жмудский; публіцист, просвітитель і перекладач; член Російського біблійного товариства.
  • Княжна Віра Гнатівна Ґедройць (1870—1932) — одна з перших в Російській імперії жінок-хірургів, поетеса і письменниця.
  • Костянтин Каетанович Ґедройц (1872—1932) — російський і радянський ґрунтознавець-агрохімік, академік АН СРСР.
  • Князь Михайло Михайлович Ґедройць (1856—1931) — російський генерал, герой російсько-японської війни.
  • Князь Микола Антонович (Миколай Міхал син Антонія Юзефа) Ґедройць (1860?—1933?), Меценат, засновник Художніх Музеїв в Миколаєві, Херсоні, Маріуполі, Дніпрі, Сумах та ряді міст Криму, Будинку-Музею Іллі Рєпіна в Чугуєві Харківської області. Автор ідеї Пересувних Художніх виставок і перший її реалізатор. Морський офіцер, випускник Санкт-Петербурзької Академії Мистецтв.
  • Князь Володимир Цесаревич Ґедройць (1873—1941) — камергер імператорського двору Росії.
  • Раїса Адамівна Ґедройць (Кудашева) (1878—1964) — автор вірша «В лесу родилась елочка».
  • Єжи Ґедройць (1906—2000) — польський публіцист, політик, мемуарист.
  • Ґедройць, Олексій Миколайович (1923—1992) — учитель, перекладач і письменник.
  • Ґедройць, Аня Олексіївна (р. 1949) — актриса.
  • Кокі Ґедройц (р. 1962) — британський кіно- і телережисер.
  • Мел Ґедройц (р. 1968) — британська телеведуча, комік, актриса.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.