Гезіра

Мапа острову Гезіри

Острів Гезіра розташований у центральній частині Каїра — між сучасним центром Каїру на східному березі Ніла та Гізою — на західному.

Адміністративно Гезіру охоплює міський район Замалек, де містяться громадські і культурні заклади, крім того район багатий на сади і парки, тут також розташовані престижні житлові квартали.

Острів з Каїром та Гізою злучають три (вважається чотири) мости — міст Тахрір з боку Каїру з'єднує центральну площу Каїру (Мідан Ель-Тахрір) з комплексом Національного культурного центру на острові, а потому продовжується мостом Ґала, що з'єднує Гезіру з Гізою; міст 6 жовтня проходить через центральну частину острову; та міст 26 липня, який пролягає вже через житловий район Замалек.

Острів Гезіра є найбільш зеленою, благополучною та респектабельною територією єгипетської столиці. Попри те, що тут чимало режимних об'єктів, закритих для відвідування, а також житлові і готельні квартали, на Гезірі розташовані також головні каїрські громадські і культурні заклади та дуже популярні у туристів пам'ятки.

Вважається, що першим, хто популяризував острів у нові часи, став хедив Ісмаїл-паша, що 1869 року звів тут розкішний літній палац. Цей палац овіяний міськими переказами — за одним з яких палац призначався для розміщення 3 із 14 дружин правителя, насправді ж, у першу чергу, палац був збудований для прийняття поважних гостей урочистої церемонії відкриття Суецького каналу, зокрема французів імператриці Євгенії та її чоловіка Наполеона III[1]. Після хедива ще декілька поважних родин каїрського патриціату збудували житлові приміщення на острові. Таким чином, уже від 2-ї половини XIX століття територія Гезіри стала найпрестижнішою в місті.

Другим напрямком розвитку Гезіри стало відкриття численних громадських, в т.ч. закритих, установ на острові. Із незалежністю Єгипту (1922) і особливо з проголошенням республіки (1953) тут крім престижних житлових кварталів, розпочали роботу численні резиденції представництв іноземних держав.

У теперішній час земля на Гезірі є найдорожчою в єгипетській столиці, а мешкати в житловому районі Замалек можуть дозволити собі лише представники вищого і вище середнього класів столичного соціуму.

Вид на частину Замалеку у надвечір'я, на передньому плані — комплекс Каїрської опери, жовтень 2004 року

У Замалеку на Гезірі велике число визначних пам'яток, що мають історичне, архітектурне і культурне значення:

• Каїрський Національний культурний центр, основною складовою якого є Каїрська опера — штаб-квартира головних музичних колективів національного значення Єгипту;
• Каїрська телевежа (1956-61) — телевежа оригінальної архітектури є міською домінантою (заввишки 187 м), дуже популярна в туристів з причини оглядових майданчиків та ресторану, що обертається, на її верхівці;
• Палац Ісмаїла-паші (1869) — розкішний палацовий комплекс у еклектичному арабеско-європейському стилі, оточений садами, зараз центральний корпус Cairo Marriott Hotel;
• Музей ісламської кераміки — найбільше з подібних зібрань керамічних виробів з ісламських країн від Марокко до Ірану;
• Музей Махмуда Мухтара — художньо-меморіальний музей з мавзолеєм видатного єгипетського скульптора Махмуда Мухтара, а також у одному приміщенні — Музей єгипетської цивілізації, Музей Гезіри (експозиція включає предмети королівської родини), планетарій;
• Спортивний клуб «Гезіра» — найбільший у Єгипті мультиспортивний осередок, заснований 1882 року;
• Каїрський Акваріум.

• Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 163-164 (рос.)
• Замалек на Каїрські пам'ятки і старожитності на www.touregypt.net (англ.)
• Острів Гезіра на www.igougo.com (англ.)