Каїрська опера

Каїрська опера уночі

Каїрська опера розташована на південному окраї острову Гезіра (відомий як найпрестижніший міський район Замалек) у розкішному приміщенні, спроектованому (разом із забудовою навколишнього простору) спільно з Японським агентством співпраці (the Japan International Cooperation Agency). Зовні будівля є в цілому постмодерністською зі значним використанням елементів ісламської архітектури, у інтер'єрах же приміщення — чимало від стилю давньоєгипетських фараонів і навіть бароко[3].

Каїрський оперний театр є основною складовою Каїрського Національного культурного центру (Cairo National Cultural Center, підпорядкований напряму Мінкультури Єгипту) і основним призначенням його є як розвиток класичних і сучасних єгипетських театру, музики та танцю, так і дбайливе збереження й популяризація традиційного арабського мистецтва.

Каїрська опера має 3 глядацькі зали (2 основні й 1-ну допоміжну):

• головна зала (у центральному приміщенні) — чотирирівнева, на 1 200 — 1 300 місць, включаючи з оркестровою ямою, трьома ярусами та президентською ложею. Використовується для великих театральних і балетних постановок, музичних концертів;
• мала зала — розрахована на 500 місць, однорівнева. Використовується для музичних і урочистих заходів, а також як доволі велика зала для прийомів;
• театр просто неба — здатний розмістити до 1-ї тисячі глядачів.

Квитки на заходи Каїрської опери, в першу чергу, труп, розміщених у театрі, є порівняно недорогими (по відношенню до західно-європейських театрів). На виступи місцевих колективів квитки можна придбати безпосередньо перед їхнім початком, на вистави і концерти гастролерів — лише завчасно. На вечірні вистави та концерти у великій (основній) залі чоловіки допускаються виключно в піджаках (костюмах) і з краваткою.

Каїрський оперний театр є найдавнішою оперою Африки та Близького Сходу, адже є продовжувачем найкращих традицій Хедивової опери (англ. Khedivial Opera House).

Хедивова опера, 1869

1869 року хедив Ісмаїл-паша звелів збудувати будівлю оперного театру у рамках численних заходів, присвячених відкриттю Суецького каналу. Його було названо Хедивовою (королівським) оперою, і вона мала стати загальнонаціональним осередком розвитку мистецтва. Будівлю спроектували італійські архітектори Авоскані (Avoscani) та Россі (Rossi), а саме́ будівництво тривало півроку.

Дивіться основну статтю: Хедивова опера.

Хедивова опера відкрилась постановкою Ріголетто Джузеппе Верді. А вже за два роки са́ме в Каїрській опері відбулася прем'єра шедевральної опери Верді, написаної за замовленням хедива, з єгипетським сюжетом «Аїда». Твір мав колосальний успіх, і відтоді увійшов у репертуар величезного числа опер по всьому світу, в т.ч. і Київської (в Україні ж «Аїда» вперше прозвучала на початку 1880-х років у виконанні італійських труп в Одесі, Києві та Харкові[4]). Хедовова опера стала «піонером» у постановці найвідоміших світових опер і виконання наславетніших симфонічних творів на Африканському континенті.

Трохи більше ніж за століття від створення Хедивова опера зазнала жахливої трагедії — рано-вранці 28 жовтня 1971 року приміщення опери згоріло вщент у пожежі, що стало непоправним ударом по єгипетській культурі.

Після візиту Президента Єгипту Хосні Мубарака до Японії в квітні 1983 року, було ухвалено дуже оригінальне й унікальне у своєму роді рішення — участь у розробці проекту, а також у фінансуванні зведення нової будівлі Каїрської опери стане подарунком японської нації народу Єгипту. Роботи зі зведення Каїрської опери розпочалися у травні 1985 року й тривали 34 місяці — до березня 1988 року.

10 жовтня 1988 року Президент Мубарак і Його Високість японський Принц Томохіто, молодший брат імператора, взяли участь в урочистому відкритті Каїрського Національного культурного центру і, зокрема, Каїрської опери.

Відтоді Каїрська опера лишається провідною оперною сценою й значним культурним осередком держави, континенту й світу в ціло́му.

Каїрська опера є штаб-квартирою головних творчих колективів Єгипту:

• Каїрський симфонічний орекстр (Cairo Symphony Orchestra);
• Каїрська оперна трупа (Cairo Opera Company);
• Балетна трупа Каїрської опери (Cairo Opera Ballet Company);
• Ансамбль арабської народної музики (National Arab Music Ensemble);
• Трупа Абдель Галіма Нувери (Abdel Halim Nowera Company);
• Оркестр Каїрської опери (Cairo Opera Orchestra);
• Каїрський театр сучасного танцю (Cairo Modern Dance Theater);
• Ансамбль арабської музичної спадщини (Heritage Ensemble for Arab Music);
• Ансамбль релігійних співів (Religious Song Ensemble);
• Хор Каїрської опери (Cairo Opera Choir);
• Дитячий хор Каїрської опери (Cairo Opera Children's Choir).

У каїрському оперному театрі відбуваються найрізноманітніші культурні події — від суто мистецьких до урочистих державного значення.

Репертуар постійних творчих колективів Опкри становлять концерти, театральні і балетні постановки — твори світової та національної класики, сучасні обробки класичних творів, постановки талановитих режисерів, як місцевих, так і закордонних. На головній і допоміжних сценах театру нерідко відбуваються тематичні й урочисті вечори, спеціальні культурні заходи, в т.ч. і на постійній основі (як, наприклад, Каїрський Міжнародний кінофестиваль / англ. Cairo International Film Festival)[5].

По суботах (за усталеною традицією) концерти класичної музики дає Каїрський симфонічний орекстр.

Подеколи Каїрська опера приймає фольклорні, джазові, естрадні та концерти інших напрямків музики. Тут нерідкими є виступи гастролерів, зокрема, і всесвітньо відомих театральних і музичних колективів та окремих виконавців, в т.ч. і поп-зірок.

• Однією з найвидовищніших постановок Каїрської опери (і справжньою візитівкою театру й єгипетського театру в цілому) є вистава ««Аїда»». Власне прем'єра цієї опери відбулася саме в Каїрському оперному театрі (тоді Хедивовій опері) — 24 грудня 1871 року. Особливого шику й надзвичайної видовищності опера досягає, коли її грають не в приміщенні театру, а біля пірамід у Гізі — таке надзвичайне шоу час від часу практикує колектив Каїрської опери, і воно є одним з найвідоміших у світі (зокрема, його було використано у 10-му фільмі Бондіани «Шпигун, який мене кохав», 1977). Не менш захоплюючою є історія створення самої опери. Адже хедив Ісмаїл-паша замовив оперу на єгипетську тематику, й її сюжет створив відомий археолог О. Маріетт, на основі якої писав лібретто Антоніо Ґісланцоні (Antonio Ghislanzoni), а вже надзвичайну музику створив великий італієць Джузеппе Верді. Однак ані на церемонію відкриття Суецького каналу, ані на відкриття Хедивової опери, твір не був готовий, і відповідно не виконувався, попри хибний стереотип щодо опери, що вкорінився і подеколи тиражується у літературі[6].
• Говорячи про Каїрську оперу, чимало буде в її історії фактів — унікальних або новацій, тобто таких, наприклад, чим заклад вирізняється з-поміж інших або таких подій чи вистав, що були виконані або поставлені вперше (у Єгипті, Африці, арабських країнах). Серед інших, приміром, — са́ме в Каїрській опері фактично відразу після її відкриття вперше в Африці та усьому Арабському світі відбулася вистава з танцями та співом традиційного японського театру кабукі (на відзначення участі японської сторони у зведенні комплексу культурного центру)[7], а у січні 2007 року, визнаючи заслуги Каїрської опери, свій перший виступ у країнах Близького Сходу та Африки тут дав Британський Лондонський Королівський Філармонічний оркестр (Royal Philharmonic Orchestra)[8].
• Із розпадом СРСР та економічними труднощами й занедбанням культури на пострадянському просторі у 1990—2000-ні рр., чимало фахівців, в т.ч. і культурних діячів, почали виїжджати на роботу закордон. Са́ме тому в Каїрській опері у теперішній час (кін. 2000-х) є танцори балетної трупи — громадяни України та Росії, що працюють тут за контрактом[9].

• Офіційна веб-сторінка театру (англ.) (араб.) (фр.)
• Каїрська опера на Каїрські пам'ятки і старожитності на www.touregypt.net (англ.)
• Каїрська опера на www.egyptguide.net (англ.)
• Каїрська опера на www.sis.gov.eg^{[недоступне посилання з квітня 2019]} (англ.)
• Каїрська опера на www.nileguide.com (англ.)
• Каїрська опера на www.active.egypt-obnovlenie.ru (рос.)