Гей, там на горі Січ іде

Написана з нагоди першого Січового збору під час якого К. Трильовський вирішив провести перегляд січових сил. З цією метою 6 червня 1902 року в Коломиї відбулося перше Січове свято. На площі міського парку проведено руханкові вправи, в яких узяли участь делегати всіх тодішніх «Січей». Із запальною промовою виступив К. Трильовський. У святкуванні взяв участь відомий громадський діяч з Наддніпрянщини — «артільний батько» Микола Левитський, гості з багатьох сіл і містечок Галичини й Буковини. Січове свято в Коломиї наочно показало — започатковано масовий рух, який відіграє велику ролю в піднесенні національної свідомості українського населення підавстрійської України. На замовлення К.Трильовського з Кубані надіслали ноти до поклику, яким запорожці колись скликали на військову раду. Поклик оркестра відіграла на початку концерту. В концерті взяли участь хори сіл Балинці й Печеніжин, студентської «Січі» з Чернівців.

Автором слів та музики є К. Трильовський. Втім частина джерел вказує на народне походження мелодії. Як гімн січовиків, текст цієї пісні з'явився на сторінках народного календаря «Запорожець», який редагував Кирило Трильовський (під псевдонімом «Максим Залізняк» 1904, с. 129). У 1906 вперше з нотами.

Сучасні дослідники схильні вважати, що не тільки слова, а й мелодія належить К. Трильовському або якомусь іншому авторові, оскільки характеру народної, на думку музикознавця Осипа Залеського, не має. Правда, підібрана ритміка є сприятлива для походу, а форма восьмискладового вірша наближена до народної пісні (весільна, побутова, історична), що дозволило січовикам без зусиль запам'ятати її. У цьому одна із причин, що пісня набула поширення. Висока вірогідність того що маршовий варіант виконання доробив Михайло Гайворонський котрий був композитором-диригентом оркестри товариства «Січ», організатором духового оркестру Січових стрільців, а згодом і візитатором (капельмейстром) військових оркестрів Української Галицької Армії.

Факт що з січовиками вона увійшла до репертуару українських стрільців, її патріотичний зміст цілком відповідав ідейним переконанням стрілецтва. Очевидно через посередництво усусусів та завдяки бадьорому маршовому темпу вона прийнялась, а згодом поширилась і в позастрілецькому середовищі, зокрема серед українців Закарпаття, які залюбки співали її вже в перші роки війни. На Наддніпрянщині стала знана з кінця 1920-х років як «Запорозький марш». Масовий характер виконання пісні в Галичині протягом першого десятиріччя XX ст. і пізніше, коли по селах відновили діяльність громадські товариства «Січ», «Луг», «Каменярі» (20-30-і рр.), зумовили її довголіття. Пісня увійшла до «Січового співаника» (упорядник Кирило Трильовський) 1921 року, за номером 18. Була відома й за радянських часів. Зокрема марш «Гей, там на горі Січ іде» увійшов до саундтреків кількох фільмів про часи громадянської війни (напр. «Щорс» 1939). Пісня була серед репертуару оркестру народних інструментів УРТ та інших музичних колективів (у іншій текстовій редакції). За часів проголошення незалежності України мотив «Гей, там на горі Січ іде» був включений до маршу Богдана Сапелюка «За Рідну Землю!».

Ця пісня є в репертуарі багатьох музичних колективів і виконавців — гурту «Соколи», Тараса Компаніченка, Володимира Горбатюка та інших. У аранжуванні Богдана Сапелюка пісня стала одним з основних маршів військових формувань ЗСУ, а також муніципальних та аматорських духових оркестрів. На мотив пісні «Гей, там на горі Січ іде» Левко Колодуб написав «Український танок N12» з сюїти «Українські танці». Разом з духовним гімном «Молитва за Україну» пісня «Гей, там на горі Січ іде» лунала під час «Революції гідності» у виконанні гурту «Кому Вниз».[1]

• Співаник «Стрілецькі пісні» 2005, упорядник О. Кузьменко. Інститут народознавства НАН України.
• Погребенник Ф. «Гей, там на горі Січ іде!» // Наша дума, наша пісня, с. 167
• «Січовий співаник» 1921, упорядник Кирило Трильовський. Друкарня «Адрія», Відень.

• Б.Якимович / До 100-річчя заснування галицьких «Січей»
• «Наше». Тексти пісень / Гей, там на горі Січ іде
• Оркестр народних інструментів Українського радіо