Гелен ДеВітт

Гелен ДеВітт (англ. Helen DeWitt; нар. 1957, Такома Парк, Меріленд, США) — американська письменниця-романіст.

Гелен ДеВітт
англ. Helen DeWitt
Гелен ДеВітт (2013)
Народилася 1957(1957)
Такома Парк, Меріленд, США
Країна  США[1][2]
Місце проживання Берлін[3]
Діяльність авторка, письменниця-романістка, письменниця
Alma mater Університет Оксфорда[4], Брейсноуз коледж, Коледж Смітd, Коледж Леді Маргарет і Northfield Mount Hermon Schoold
Знання мов англійська, латина[4], давньогрецька[4], французька[4], німецька[4], іспанська[4], італійська[4], португальська[4], нідерландська[4], данська[4], норвезька[4], шведська[4], арабська[4], іврит[4] і японська[4]
Жанр роман
Magnum opus The Last Samuraid і Lightning Rodsd
Нагороди
Сайт helendewitt.com

Біографія

Гелен ДеВітт народилася 1957 року у Такома Парк, Меріленд, США. Значну частину дитинства вона провела у Латинській Америці, зокрема у Мексиці, Бразилії, Колумбії та Еквадорі[5], оскільки її батьки працювали у дипломатичній службі США. Вона вчилася рік у школі Нортфілд-Маунт-Гермон (Нортфілд, Массачусетс), трохи ходила до коледжу Сміт (Нортгемптон, Массачусетс). Вона вивчала антикознавство в Оксфордському університеті, спершу в Леді-Маргарет-Голл, а потім у коледжі Брейсноуз (отримала науковий ступінь доктора філософії). В 1988 році вона полишила академічну кар'єру[6].

2001 року вийшов її дебютний роман «Останній самурай». Сам рукопис вона завершила в 1998 році, це був один із 50 романів, що вона почала писати[5]. Під час написання книги вона працювала на різних роботах, зокрема набирала текст, працювала у мережі «Dunkin' Donuts», у пральні. Роман було опубліковано у понад 20 країнах[7].

25 травня 2004 року Гелен ДеВітт пропала зі свого дому у Стейтен-Айленд, попередньо написавши передсмертного електронного листа до Дев Чатіллон (англ. Dev Chatillon)[6][8], а вже 26 травня 2004 року її знайшли біля Ніагарського водоспаду, де вона хотіла просто «прояснити голову»[9].

У 2005 році вона написала «limit5» для виставки «Blushing Brides» у співпраці із лондонською художницею Інгрід Керма[10].

2007 року вона завершила роман «Твоє ім'я тут» (співавтор — Іліа Гріднефф (англ. Ilya Gridneff), австралійський журналіст). Книгу не було опубліковано, хоча уривки виходили у журналі «n+1» у 2008 році[6]. Того ж року почалися переговори щодо прав на екранізацію книги «Останній самурай» з режисером Том Дей[11][12].

2012 року вийшов її другий роман «Приймачі блискавки» у незалежному видавництві «And Other Stories» (Гай-Віком, Бакінгемшир)[13][14]. Рукопис цього роману був завершений ще до публікації «Останнього самурая»[15][16].

Уривок із її роману в роботі, дія якого відбувається у Флін-Флон, Манітоба, було опубліковано «Open Book: Ontario»[17].

Її оповідання «Верхолази»[18], що досліджує ідеали митця та комерційну реальність життя письменника, було опубліковано у листопаді 2014 року в «Harper's Magazine»[19].

Гелен ДеВітт мешкає у Берліні[20], де первинно думала пробути тільки місяць[12]. Вона знає декілька мов: англійську, французьку, латину, грецьку, німецьку, іспанську, італійську, португальську, арабську, іврит, японську та російську[6].

Романи
  • The Last Samurai (New York: Hyperion, 2000; ISBN 0-7868-6668-3)
  • Lightning Rods (High Wycombe: And Other Stories, 2012; ISBN 978-1-908276-11-7)

Примітки
  1. http://observer.com/2007/12/helen-dewitt-trashes-andrew-wylie-on-portfoliocom/
  2. http://www.nybooks.com/galleries/david-levine-illustrator/writers-american/?page=8
  3. http://www.andotherstories.org/author/helen-dewitt/
  4. http://www.vulture.com/2016/07/helen-dewitt-last-samurai-new-edition.html
  5. Macgowan, James (15 жовтня 2000). After 50 attempts, Helen DeWitt's brainy prose gets brawny cash advances. The Ottawa Citizen (CanWest Interactive).
  6. M.H. Miller (12/20/11). Novels From the Edge: For Helen DeWitt, the Publishing World Is a High-Stakes Game (англ.). observer.com. Процитовано 11 травня 2015.
  7. Helen DeWitt (англ.). www.andotherstories.org. Процитовано 11 травня 2015.
  8. Sabrina Tavernise (26 травня 2004). Metro Briefing | New York: Staten Island: Novelist Is Reported Missing (англ.). www.nytimes.com. Процитовано 11 травня 2015.
  9. Jonathan Lemire. SUICIDAL AUTHOR FOUND ALIVE IN NIAGARA FALLS (англ.). NEW YORK DAILY NEWS. Процитовано 11 травня 2015.
  10. Helen DeWitt (листопад 2005). 3 pieces written for the opening of Ingrid Kerma’s Blushing Brides (Broadbent Gallery). Процитовано 11 травня 2015.
  11. Option for film rights to The Last Samurai, by Helen DeWitt (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
  12. Mitzi Akaha (13 червня 2011). Helen DeWitt (англ.). www.axiommagazine.jp. Процитовано 11 травня 2015.
  13. Jenny Turner (3 жовтня 2012). Lightning Rods by Helen DeWitt – review (англ.). www.theguardian.com. Процитовано 11 травня 2015.
  14. Helen DeWitt (1 жовтня 2012). Lightning Rods (англ.). www.andotherstories.org. Процитовано 11 травня 2015.
  15. Jenny Davidson (13 жовтня 2011). A Conversation With Novelist Helen DeWitt (англ.). www.theawl.com. Процитовано 11 травня 2015.
  16. David K. Israel. An interview with novelist Helen DeWitt (англ.). boingboing.net. Процитовано 11 травня 2015.
  17. Jeremy Colangelo (12 червня 2012). Helen DeWitt on Writing, Flin Flon and the Canadian Personality (англ.). www.openbookontario.com. Процитовано 11 травня 2015.
  18. Helen DeWitt (листопад 2014). Climbers (англ.). harpers.org. Процитовано 11 травня 2015.
  19. Harper's Magazine vol.329 No. 1974
  20. And Other Stories, Helen DeWitt Retrieved 23 January 2013

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.