Генрих Грайнахер

Генрих Грайнахер (іноді: Грейнахер; нім. Heinrich Greinacher, правильна вимова Хайнріхь Грайнахер; 31 травня 1880, Санкт-Галлен 17 квітня 1974, Берн) — швейцарський фізик. Поставив початкові експерименти і розвинув теорію магнетрона — «серця» мікрохвильовки, розробив Помножувач Грайнахера[3].

Генрих Грайнахер
нім. Heinrich Greinacher[1]
Народився 31 травня 1880(1880-05-31)[2]
Санкт-Галлен[2]
Помер 17 квітня 1974(1974-04-17)[2] (93 роки)
Берн, Швейцарія[2]
Країна  Німеччина
 Швейцарія
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Женевський університет і Гумбольдтський університет Берліна
Галузь фізик
Заклад Бернський університет і Цюрихський університет

Грайнахер був єдиною дитиною в родині шевця Генріха Грайнахера і його дружини Пауліни. Він відвідував школу в Санкт-Галлені і вивчав фізику одночасно в Женеві та Берліні. Також він навчався на піаніста в Женевській консерваторії. Будучи по народженню Німецьким підданим, він натуралізувався в Швейцарії в 1894 році. У Берліні Грайнахер відвідував лекції Макса Планка і здобув ступінь доктора наук в 1904 році під керівництвом Еміля Варбурга. У 1907 році він отримав право на обіймання професорської посади в Цюріхському університеті, а в 1912 році переїхав до Цюріха на постійне місце проживання. З 1924 по 1952 році він був професором експериментальної фізики і директором фізичного інституту в Бернському університеті.

У 1912 році Грайнахер придумав магнетрон і дав фундаментальний математичний опис його роботи[4][5]. У 1914 році він винайшов Помножувач Грайнахера (випрямні схеми для подвоєння напруги)[6]. У 1920 році він узагальнив цю ідею отримавши ступінчастий помножувач напруги, і розробив методи виявлення заряджених частинок (пропорційний лічильник, іскрова камера)[7]. У 1930-х, з допомогою незалежно відкритого помножувача для дослідження атомних ядер, британські дослідники відкрили наведену радіоактивність.

Особисте життя

Грайнахер одружувався двічі: в 1910 році з німкенею Марі Мальманн, з якою він мав двох дітей, а потім з 1933 з Фрідою Урбен з Інквіля (Швейцарія).

Фундація

У 1988 році в Берні був заснований фонд Генріха-Грейнахера (Heinrich-Greinacher-Stiftung). Гроші для фонду отримали з маєтку подружжя Фріди та Генріха Грейнахера. Процентні доходи від капіталу Фонду використовуються для фінансування премії Генріха Гренахера та для просування молодих дослідників та вчених.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #117557854 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Журнал «Электричество», 1939, номер 10-11, стр. 83.
  4. H. Greinacher (1912) «Über eine Anordnung zur Bestimmung von e/m» (Об аппарате для определения электромагнетизма), Verhandlungen der Deutschen Physikalischen Gesellschaft, 14 : 856—864.
  5. «Invention of Magnetron»
  6. Greinacher, H. (1914). Das Ionometer und seine Verwendung zur Messung von Radium- und Röntgenstrahlen [The ionometer and its application to the measurement of radium- and Röntgen rays]. Physikalische Zeitschrift (German) 15: 410–415.. Його подвоювач напруги зображений на мал. 4 на стор. 412. Він використовував електролітичні випрямлювачі, які позначені «Z» (Zellen, осередки).
  7. Greinacher, H. (1921). Über eine Methode, Wechselstrom mittels elektrischer Ventile und Kondensatoren in hochgespannten Gleichstrom umzuwandeln [On a method to transform a.c. current via electrical diodes and capacitors into high-voltage d.c. current]. Zeitschrift für Physik (German) 4 (2): 195–205. Bibcode:1921ZPhy....4..195G. doi:10.1007/bf01328615.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.