Генрієтта Клевська

Генрієтта Клевська, також Генрієтта де Ла Марк, (нар. 31 жовтня 1542 — пом. 24 червня 1601) — представниця французької знаті XVI—XVII століть, голова дому Клеве-Неверів, герцогиня suo jure Невера та Ретеля, донька герцога Неверського та графа Ретелю Франсуа I та принцеси з дому Бурбонів Маргарити Вандомської, дружина принца Луїджі Ґонзаґа. Персонаж роману Олександра Дюма «Королева Марго».[1]

Генрієтта Клевська
Henriette de Clèves
Генрієтта Клевська
Генрієтта Клевська на портреті пензля Франсуа Клуе
герцогиня
Початок правління: 1564
Кінець правління: 1601
Попередник: Жак Клевський
Наступник: Карл Ґонзаґа-Неверський
Дата народження: 31 жовтня 1542(1542-10-31)
Місце народження: Ла-Шапель-д'Анжійон
Країна: Неверу
Дата смерті: 24 червня 1601(1601-06-24) (58 років)
Місце смерті: Париж
Дружина: Луї Ґонзаґа-Неверський
Діти: Катерина, Генрієтта, Фредерік, Франсуа, Карл
Династія: Дім Ла Марк, Ґонзаґа
Батько: Франсуа Неверський
Мати: Маргарита Вандомська

Життєпис

Генрієтта народилась 31 жовтня 1542 року у Ла-Шапель-д'Анжійоні. Вона була другою дитиною та старшою донькою в родині герцога Неверського та графа Ретелю Франсуа I та його дружини Маргарити Вандомської. Своє ім'я новонароджена отримала на честь хрещеного батька — дофіна Франції Генріха Валуа.

В сім'ї вже зростав син Франсуа. Згодом до них додалися молодші доньки Катерина та Марія й син Жак. Яку освіту отримали дівчата — невідомо.

Генрієтта та Луї

Батька не стало у лютому 1561. Брати пережили його на кілька років. У 1564 Генрієтта, як старша в сім'ї, успадкувала герцогство Невер та графство Ретель. Землі були обтяжені значними боргами, однак, їй вдалося налагодити фінансову ситуацію на підвладних територіях.[2] Невдовзі, Генрієтта вже вважалась однією з найзавидніших наречених Франції. Вдовіюча королева Катерина де Медічі посприяла укладенню її шлюбу із принцом Луїджі Ґонзаґа.

Весілля відбулось 4 березня 1565[3] у Мулені. Нареченій виповнилося 22 роки, нареченому — 25. Надалі її чоловік йменувався герцогом Неверським виключно з ввічливості. Він не мав навіть титулу пера Франції, доки у 1581 король Генріх III не підвищив заради нього графство Ретель до герцогства.

У подружжя народилося п'ятеро дітей:

  • Катерина (1568—1629) — дружина герцога де Лонґвіля Генріха I Орлеанського, мала єдиного сина;
  • Генрієтта (1571—1601) — дружина герцога Майєнна Генріха Лотаринзького, дітей не мала;
  • Фредерік (1573—1574) — прожив лише 1 рік;
  • Франсуа (1576—1580) — прожив 3 роки;
  • Карл (1580—1637) — герцог Неверу та Ретелю у 1595—1637 роках, суверенний князь Аршу у 1608—1637 роках, герцог Мантуї у 1627—1637 роках, був одруженим з Катериною Майєннською, мав шестеро дітей.
Палац герцогов Неверських

Луї, ведучи військовий стиль життя, часто був відсутнім вдома. Генрієтта в цей час заправляла справами країни сама. Продавши значну частину майна, вони, урешті-решт, стали одними з найголовніших кредиторів корони.

На початку 1570-х стала коханкою п'ємонтця Аннібала де Коконна, що у квітні 1574 був обезголовлений через «справу невдоволених» разом з коханцем Маргарити Наваррської Жозефом де ла Молем. За легендою, Генрієтта та Маргарита таємно серед ночі викрали голови коханих та поховали на освяченій землі.[4]

Луї Ґонзаґа-Неверський пішов з життя у жовтні 1595. Герцогиня пережила чоловіка на шість років. Її не стало 24 червня 1601 в особняку Неверів у Парижі. Поховали Генрієтту у Катедральному соборі Неверу.

Їхній син Карл став після цього повноправним правителем. Оскільки, хоч і вважався со-правителем батька, починаючи з 1589, а після його смерті — і титулярним герцогом, однак, участі в керуванні землями не брав.[2]

В мистецтві

В літературі

Кіновтілення

В живописі
  • Зображена на портреті пензля Франсуа Клуе, представника Французького Ренесансу. Дата створення невідома.

Генеалогія
Енгельберт Клевський
 
Шарлотта де Бурбон
 
Жан д'Альбре-Орваль
 
Шарлотта Валуа-Бургундська
 
Франсуа де Бурбон
 
Марія Люксембурзька
 
Рене Алансонський
 
Маргарита Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Клевський
 
 
 
 
 
Марія д'Альбре
 
 
 
 
 
Карл IV Бурбон
 
 
 
 
 
Франсуаза Алансонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франсуа I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита Вандомська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генрієтта
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки
  1. Олександр Дюма. «Королева Марго» [недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  2. Жінки при владі. Генрієтта Клевська (англ.)
  3. Людовіко Ґонзаґа Архівовано 15 серпня 2013 у Wayback Machine. (італ.)
  4. Strage, Mark. Women of Power: The Life and Times of Catherine de' Medici. New York and London: Harcourt Brace Jovanovich. 1976. стор. 187-188

Література
  • Guida Myrl Jacksons: Women rulers throughout the ages. An illustrated guide. Santa Barbara, 1999, стор. 166–167
  • Robert J Sealy: The Palace academy of Henry III. Genf 1981, стор. 20.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.