Карл IV де Бурбон-Вандом

Шарль де Бурбон народився 2 червня 1489 у замку Вандома. Він став первістком у родині графа Вандомського Франсуа де Бурбона та його дружини Марії Люксембурзької. Згодом сім'я поповнилася п'ятьма молодшими дітьми.

Батько помер в італійському поході, коли Шарлю виповнилося шість. Регентство в усіх родинних володіннях до повноліття хлопця, а згодом — під час його відсутності, здійснювала мати.

У молодому віці граф став на службу королю Франції Людовику XII. Як і батько, брав участь у італійських війнах. 1507 року король призначив його губернатором Генуї.

Залишки Вандомського замку — родинного гнізда Шарля де Бурбона

14 травня 1509 року Шарль був посвячений у лицарі під час битви при Аньяделло, де французи виступили проти Венеціанської республіки. Згодом брав участь у захопленні Кремони та Падуї.

У віці 24 років взяв шлюб із Франсуазою Алансонською, принцесою з молодшої гілки династії Валуа. Весілля відбулося 18 травня 1513 року у Шатодені. Посагом нареченої було віконтство Бомон-о-Мен.

У 1514 титул графа Вандомського було зведено до герцогського та зроблено пером Франції. У вересні того ж року Шарль брав участь у битві при Мариньяно, перемога в якій дозволила Франції захопити Міланське герцогство, а також у фламандській кампанії. 1518-го він узяв на себе управління Пікардією.

Після змови Карла III де Бурбона-Монпасьє[1] із імператором Карлом V Габсбургом та його втечі до Німеччини, а також смерті Карла IV Алансонського, Шарль став першим принцом крові та четвертим у лінії успадкування французького трону після синів Франциска I. 1527-го Карл де Бурбон був убитий при облозі Рима, не залишивши нащадків. Шарль таким чином став головою династії Бурбонів, а також отримав титул герцога де Бурбона. Втім, землі герцогства були конфісковані французькою короною ще після зради попередника.

У 1525 році, після захоплення у полон Франциска I у битві при Павії, герцог очолив Королівську раду. Сам сюзерен повернувся на батьківщину наступного року, натомість відправивши до Іспанії двох старших синів як заручників.

1536-го Шарль успішно захистив Перонну від іспанців на чолі з самим імператором.

Невдовзі після цього герцог він помер від гарячки в неділю, на Великдень, 25 березня 1537 року в Ам'єні. Похований у склепі церкви Святого Георгія у Вандомі.

У родині Шарля де Бурбона та Франсуази Алансонської народилося тринадцятеро дітей:

• Луї (1514—1516) — прожив півтора року;
• Марія (1515—1538) — можлива наречена короля Шотландії Якова V, померла незаміжньою, дітей не мала;
• Маргарита (1516—1559 або 1589) — дружина герцога Неверського та графа Ретелю Франсуа I, мала п'ятеро дітей;
• Антуан (1518—1562) — наступний герцог Вандомський у 1537—1562 роках, герцог Бурбон, принц-консорт Наварри, був одруженим з Жанною д'Альбре, мав п'ятеро дітей у шлюбі та позашлюбного сина;
• Франсуа (1519—1546) — граф Енгієнський, вояка французької армії, одруженим не був, дітей не мав;
• Мадлен (1521—1561) — настоятелька абатства Сан-Круа-де-Пуатьє;
• Луї (1522—1525) — прожив 3 роки;
• Шарль (1523—1590) — архієпископ Руанський у 1550—1590 роках;
• Катерина (1525—1594) — настоятелька Суассонського абатства;
• Рене (1527—1583) — настоятелька абатства Нотр-Дам-де-Шелль в Шеллі;
• Жан (1528—1557) — граф Суассону та Енгієну, був одруженим з Марією де Бурбон, герцогинею д'Естутевіль, загинув у битві за Сен-Кантен за два місяці після весілля, мав позашлюбного сина;
• Луї (1530—1569) — принц де Конде, був двічі одруженим, мав численних нащадків як у шлюбі, так і поза ним;
• Елеонора (1532—1611) — настоятелька абатства Фонтевро.

Відомо також, що в Генті Шарль де Бурбон мав позашлюбного сина від Ніколь де Боардː

• Ніколя Шарль — був одруженим з Жанною де Бордо і де Ромер, мав шестеро дітей.[2]

• Jean-Claude Pasquier, Le Château de Vendôme, 2000. (фр.)
• Семёнов И. С. Христианские династии Европы. Династии, сохранившие статус владетельных. Генеалогический справочник / Научный редактор Е. И. Куксина. Предисловие О. Н. Наумов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 494 с. — 3 000 экз. — ISBN 5-224-02516-8 (рос.)
• Устинов В. Г. Столетняя война и Войны Роз. — М.: АСТ: Астрель, Хранитель, 2007. — 637 с. — (Историческая библиотека). — 1500 экз. — ISBN 978-5-17-042765-9 (рос.)
• Achaintre, Nicolas Louis, Histoire généalogique et chronologique de la maison royale de Bourbon, Vol.1, Rue de L'École de Médecine, 1825. (фр.)

• Бурбони (англ.)
• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Карла де Бурбона, герцога Вандомського (англ.)