Генрі Едвард Армстронг

Генрі Едвард Армстронг (англ. Henry Edward Armstrong; 6 травня 1848, Луїшем, Лондон, Англія —13 липня 1937, Лондон) — англійський хімік. Хоча Армстронг був активний в багатьох галузях наукових досліджень, таких як хімії похідних нафталіну, його пам'ятають сьогодні в основному за свої ідеї та роботи з викладання науки. Член Лондонського королівського товариства з 1876 року.

Генрі Едвард Армстронг
англ. Henry Edward Armstrong
Народився 6 травня 1848(1848-05-06)[1][2][…]
Lewishamd, Луїсгем, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство[3]
Помер 13 липня 1937(1937-07-13)[1][2][…] (89 років)
Lewishamd, Луїсгем, Великий Лондон, Англія, Велика Британія[3]
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність хімік
Alma mater Лейпцизький університет
Галузь Хімія
Заклад Лондонський університет
Науковий керівник Герман Кольбе
Аспіранти, докторанти Martin Lowryd[4]
Членство Лондонське королівське товариство, Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Російська академія наук і Королівське товариство Единбурга
Нагороди

член Лондонського Королівського Товариства (6 січня 1876)

Медаль Альберта (1930)

медаль Деві (1911)

член Королівського товариства Единбургаd (1934)

Медаль Альберта (1930)

почесний член Королівського товариства Единбургаd

honorary doctor of the University of Madrid Complutensed (1934)

 Генрі Едвард Армстронг у Вікісховищі

Біографія

В 1865–1867 роках навчався в Королівському хімічному коледжі у А. В. Гофмана і Е. Франкленда, з 1867 року — в Лейпцігському університеті у А. В. Г. Кольбе.

В 1871–1884 роках Армстронг — професор Лондонського університету, в 1884–1913 роках — Центрального інституту Південного Кенсінгтона в Лондоні (з 1893 року — Центральний технічний коледж).

Наукова діяльність

Основна область наукових досліджень — органічна хімія. У 1888 році висунув хіноідну теорію кольоровості. Запропонував (1887 року, одночасно з А. І.Ф. В. Беєром) центричну формулу бензолу, в якій четверті валентності вуглецевих атомів спрямовані до центру.

Армстронг прихильник хімічної теорії розчинів, яку розробив Д. І. Менделєєв. Запропонував сучасну номенклатуру органічних сполук (прийнята на Міжнародному конгресі хіміків в Женеві, 1892 рік). Досліджував ферменти, вуглеводні нафталінового ряду, терпени, камфару. Займався кристаллографією.

Нагороди та посади

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116341556 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Former Fellows of The Royal Society of Edinburgh 1783 – 2002: Biographical Index Part One — Королівське товариство Единбурга. — ISBN 0-902-19884-X
  4. Математична генеалогія — 1997.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.