Географія Косова

Республіка Косово — країна, що розташована на Балканському півострові на півдні Європи. З площею 10,908 км², Косово є однією з найменших країн в Європі за площею, але і однією з найбільш густонаселених, з населенням 1,859,203 жителів (оцінка 2014), щільність становить 159 осіб/км².

Фізична мапа Косова

Загальні дані

Косово лежить всередині континенту, за 85 км від узбережжя Адріатичного моря. За формою край нагадує ромб, кожна з діагоналей якого простягається приблизно на 145 км. Основна частина території Косово являє собою піднесену рівнину, яка ділиться на дві приблизно рівні міжгірські улоговини: східну — Косово, або Косово Поле (частина велетенського Дунайського басейну), і західну — Метохію, по якій протікають притоки Дрина — річки, що несе свої води в Адріатику. По периметру краю височіють середньогірські масиви: Мокра гора, Рогізна та Копаонік — на півночі, Голяк і Црна-Гора — на сході, Шар-Планіна — на півдні і Проклетіє — на заході.

Гори визначають кордони Косова із Албанією і Північною Македонією. Найвища точка знаходиться на горі Джеравіца (2556 м). По Косову протікають річки: Білий Дрин, Ситниця, Південна Морава та Ібар.

Найбільші міста — Приштина з населенням близько 500 тисяч чоловік і Призрен з населенням близько 120 тисяч.

Клімат
Мапа опадів Косова[1]

Клімат помірний або субсередземноморський. Зима характеризується великою кількістю опадів, в той час як решта року, в основному, посушливий. Весна і осінь, як правило, з дрібними опадами. Це викликано тим, що Косово загороджене високими горами, які запобігають раптовому вторгнення холодних повітряних мас з півночі і північного заходу. Клімат характеризується теплим сухим літом. Кількість опадів становить менше 1000 мм на рік.

Сонячний період триває 2079 годин на рік або 5,7 годин в день, що складає 47 % від потенціалу сонячної енергії. Середня температура у січні -0,9 °С), в липні і серпні 20,9 °C). Середня температура взимку становить близько 1 °С, навесні і восени близько 10,8 °С, та 20,8 °C в літній час. Максимальне значення температури в Косово становить +37…+39 °C, в той час мінімальні значення зафіксовані до -32.5 ° С. Негативні екстремальні значення температури в Косово дуже рідкісні, в іншому випадку вони завдають великої шкоди сільському господарству, особливо винограду і фруктовим деревам.

Рельєф
Джеравіца — найвища вершина Косова

Рельєф складається з хребтів, гір, западин і долин, створені тектонічним рухом, ерозією тощо. Гори вкривають близько 63 % території і розділені на кілька груп: периферійні і центральні гори, високий, середній і низький.

Периферійні гори мають гірські хребти в формі дистальної позиції, груп гір і ізольованих гір, що розташовані на території Косово і або виходять за його межі. Центральні гори це невисокі гори, займають меншу площу, ізольовані або в групах і лежать в межах території Косово. До периферійних гір належать Албанські Альпи, Шарські гори, хребет Коритник, Карадагський хребет, масиви Копаонік і Рогозна. Центральні гори розташовані у внутрішній частині Косова між Косовською рівниною і Дукаджіні. Ці гори на півдні і на півночі, пов'язані із Шарськими горами.

Гідрологія

Велика частина території Косово відноситься до водозбору Чорного моря (50,7 %), решта (43,5 %) належить до басейну Адріатичного моря і невелика частина 5,8 % належить до водозбору Егейського моря. До річок чорноморського басейну відносяться: Ситниця, Ібер, Дреніца, Ллапі і Морава з притока Кріворєка та Бінчес. До водозбору Адріатичного моря відносяться річки: Дрин з притоками Істок, Печ, Дечані, Ереніку, Призрен, Топлуха, Міруша, Клину, тощо, в той час як до вододілу Егейського моря належать невеликі річки Лепенчі та Неродімя. Найбільші озера — Газивода, Радонич, Батлава і Бадовац.

Водоспади Косова й Метохії:

Корисні копалини

На території Косово розташовані великі поклади корисних копалин: свинцю, цинку, нікелю, кобальту, бокситів і магнезиту. Запаси рідкісних мінералів: індій, кадмій, германій, талій і цеоліт. Родовища лігніту (бурого вугілля) оцінюються більш ніж в 15 млрд тонн, що дає Косово можливість вести їх експлуатацію протягом 150—200 років, розвиваючи енергетику.

Запаси руд олова і цинку оцінюються в 42, 2 мільйони тонн (74 % запасів Сербії). Запаси нікелю і кобальту оцінюються в 13, 3 мільйони тонн, бокситів — в 1, 7 мільйона тонн, магнезиту — в 5, 4 мільйони тонн.

У Косово видобувається золото, срібло (срібні і золоті копальні Ново-Брдо), залізо, кобальт, платина, мідь, а також рідкісні мінерали.

Комбінат «Трепча», що існує понад 70 років (він об'єднує 14 шахт і 8 різних збагачувальних фабрик) в останні роки знизив вироблення через брак якісної сировини. У 2000 р комбінат був закритий.

З 16 наявних шахт свинцю і цинку в Косово працюють тільки 2, з численних вугільних кар'єрів — тільки один (забезпечує вугіллям ТЕС «Обилич»).

Флора і фауна

Докладніше: Біорізноманіття Косова

Флора і фауна досить багата через вплив середземноморського клімату[2] У цьому контексті Шар-Планіна і Албанські Альпи є двома найбільш важливими областями для біорізноманіття Косово[3]. Рідколісся Шар-Планіни є середовищем існування 86 видів судинних рослин, в той час як Албанські Альпи є домом для 128 ендемічних видів.[4]

Флора
Pistacia palaestina, характерний вид косовських лісів
Албанська лілія

Через вплив середземноморського клімату, кілька рослин, що характерні для субсередземноморських регіонів знаходяться на лісах Косово, в тому числі терпентинне дерево (Pistacia terebinthus), ашпарагус дикий (Asparagus acutifolius), ломиніс пекучий (Clematis flammula) та берізка мальвоподібна (Convolvulus althaeoides).[5]

Інші види, що є поширеними у лісах Косово, і які не є винятковими для середземноморського клімату:[5]

Зникаючі види

Є кілька видів рослин в косовських лісах, які вважаються під загрозою зникнення, за класифікацією Агентства з охорони навколишнього середовища Косово:[6]

Тваринний світ
Рись

Тваринний світ Косово складається з широкого спектра видів через різноманітність його рельєфу, екологічних факторів і географічного розташування.[7] Там знаходиться одинадцять природних заповідників,[8] які є домівкою для таких видів, як:[9][7][10]

Див. також

Примітки
  1. Riza Çavolli 1993, p. 24
  2. Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Prishtinë: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN 9789951413961.
  3. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 2. Процитовано 23 лютого 2013.
  4. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 9. Процитовано 23 лютого 2013.
  5. Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Pristina: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN 9789951413961.
  6. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 8. Процитовано 23 лютого 2013.
  7. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 14. Процитовано 23 лютого 2013.
  8. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010. с. 5.
  9. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010. с. 70.
  10. Plani hapesinor, Parku nacional "Mali Sharr" (Albanian). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.