Ліси Косова
Ліси Косова складають близько 41 %[1][2] всієї площі країни. Велика частина лісів знаходиться в південно-західному Косово, в тому числі і на околицях міст Печ, Дечані, Істок, Юнік і Джяковіца[3] і захищаються певними законами Конституції Косово.[4] Є кілька типів лісів у Косово, але переважають, в основному, соснові ліси.[5]
![](../I/Sharri_Mountain_-_Malet_e_Sharrit.jpg.webp)
Всі ліси Косово мають багату флору і фауну, що має велике значення для всього регіону Балкан. Косовська флора становить близько 25 % флори Балкан і 18 % від європейської флори.,[6] Найважливішими регіонамии із біорізноманіття є Шар-Планина і Албанські Альпи[7]. Проте, косовські лісові масиви зазнають пошкоджень в результаті сезонних пожеж та незаконних вирубок.[8][9]
Огляд
Косовські ліси мають загальнодержавне значення і в даний час захищені десятком законів.[10] Їхня площа оцінюється у 464 800 га (1 148 456 акрів), з яких 278 880 га (689 127 акрів) є суспільною власністю в веденні Косовського агентства лісового господарства і 185 920 га (459 418 акрів) контролюється приватним сектором.[11]
Ліси впливають на клімат Косово і служать захистом від ерозії ґрунтів. Деякі ліси були перетворені в природні курорти для використання їхніх терапевтичних можливостей. Оцінки показують, що загальний обсяг лісової деревини становить близько 40 млн м², при цьому щільність становить близько 90 м³ деревини на гектар.[11] Тут є широколистяні та хвойні ліси.[12].
Типи лісів
У таблиці наведено класифікацію лісів за даними Агентства лісового господарства Косово:[13]
Типи лісів | Площа у гектарах | Поширення у % |
---|---|---|
Гірські ліси | 66,000 | 15 % |
Низинні ліси | 179,000 | 42 % |
Вторинні ліси | 82,000 | 20 % |
Чагарники | 103,000 | 23 % |
Близько половини всіх косовських лісів має середній вік дерев від 0 до 20 років, в той час як друга половина майже порівну поділена між категоріями від 20 до 40 років, від 40 до 60 років і від 60 до 80 років.[13] Понад дві третини державних і приватних лісів мають середній діаметер стовбурів дерев понад 7 см (2,75 дюйма).[12]
Ліси по типу деревини
![](../I/Chart_of_main_types_of_forests_of_Kosovo.jpg.webp)
Деякі з найбільш поширених типів лісів у Косово:[14]
- Бук балканський ((Fagus taurica))
- Ялиця біла (Abies alba)
- Ялина європейська (Picea abies)
- Сосна боснійська (Pinus heldreichii)
- Сосна румелійська (Pinus peuce)
- Дуб скельний (Quercus petraea)
- Дуб італійський (Quercus frainetto)
- Верба козяча (Salix caprea)
- Ліщина звичайна (Corylus avellana)
Щорічна динаміка відновлення лісу
Майже половина всієї території Косова є лісистою, що приводить до задовільного ступеня річного зростання лісів. Загальний запас оцінюється у 40 млн м3 деревини. Він щорічно збільшується приблизно на 1,3 млн м 3, або близько 3 м3 на гектар. З іншого боку, щорічний національний попит на деревину, як вважають, становить близько 1 млн м 3.[15] Цей величезний попит виникає через те, що дрова є найбільш поширеним джерелом тепла по всій країні. Косовський ліс, таким чином, збільшується на 300000 м3 деревини щороку, в той час як у загальному плані ліси знаходяться в стані занепаду.[16]
Охоронні райони
Близько 4,39 % території Косово вкрита природоохоронними територіями.[17][18] Є 97 охоронних територій, які складаються з природних заповідників, регіональних парків, пам'яток природи та національних парків. Найбільша територія являє собою комплекс гір Шар-Планіна з загальною площею 60000 гектарів (148,300 акрів). Також були плани оголосити Албанські Альпи національним парком.[17]
Поселення у лісах
![](../I/Arianit_Brod_image158.jpg.webp)
Є деякі населені пункти в лісах Косово. Найбпримітніші з них, перебувають в південно-західній частині Косово, а точніше у Шар-Планіна і Албанських Альпах. Муніципалітети, такі як Штерпце, Юнік і Драгаш розташовані близько до лісистої місцевості, тому є кілька невеликих населених пунктів, що повністю лежать у лісах. Крім того, є багато інших сіл і селищ в інших частинах Косово, які частково розташовані в лісі. Це, однак, змінюється через високі темпи урбанізації та вирубки лісів у сільськогосподарських цілях. Комуна Лепосавіч також знаходиться близько до рідколісся Копаонік.
Законодавство
Основний закон, що стосується збереження лісів був затверджений в 2003 році Асамблеєю Косово[19]. Конституція Республіки Косово також передбачає, що косовські ліси повинні бути захищені відповідно до раніше затверджених законів, в тому числі закон про ліси.[20] Численні інші закони з тих пір були затверджені, в тому числі закон про охорону навколишнього середовища та закон про територіальне планування, але їхнє застосування залишається обмеженим. Незаконне використання лісів фізичними особами є головним питанням, з яким стикають установи природоохоронного регулювання. Крім того, пошкодження лісових масивів створює серйозні ризики для зникаючих видів флори і фауни, що населяють райони, які зазнали незаконної вирубки.[21]
Оцінка лісових площ
Остання оцінка і територій, покритих лісами в межах кордонів Косово мало місце протягом 2012 року. Проте, тільки 92 756 гектарів (229 205 акрів) або 20 % всіх лісів були взяті до уваги. Вона проходилана основі оцінки, яка була завершена в 2002 році і зібрала дані для тієї ж самої області, в результаті чого 80 % лісової площі опинилася за межами змінених розрахунків. Цей недолік даних створює незручності для просторового планування в першу чергу. Створення стабільних стратегій для боротьби з незаконним використанням дерев також дуже важко через відсутність інформації про лісових масивів. Крім того, пожежі, які, як правило, відбуваються в спекотні літні місяці, не можна належним чином простежити, якщо тільки одна п'ята частина всього лісу оцінена. Наступна оцінка пройде через десять років після останньої оцінки і, можливо, охопить більшу територію.[22]
Перелік лісів
![](../I/Forests_of_kosovo.jpg.webp)
У наступній таблиці наведено найважливіші ліси Косово і їхнє розташування: [24][25]
![](../I/Rugova_Alps.JPG.webp)
Флора і фауна
Флора і фауна косовськів лісів досить багата через вплив середземноморського клімату через річку Білий Дрин.[26] У цьому контексті Шар-Планіна і Албанські Альпи є двома найбільш важливими областями для біорізноманіття Косово[7]. Рідколісся Шар-Планіни є середовищем існування 86 видів судинних рослин, в той час як Албанські Альпи є домом для 128 ендемічних видів.[27]
Флора
![](../I/Pistacia_palaestina_blossom1.JPG.webp)
![](../I/Lil_albanicum_1aEB_Griechenland_Katarapass_14_06_00.jpg.webp)
Косовська лісова флора представлена 139 видами, що класифіковані у 63 роди, 35 родин і 20 порядків.[7] Вона має значення для всього регіону Балкан — хоча Косово являє собою лише 2,3 % від всієї поверхні регіону, з точки зору рослинності вона являє собою 25 % флори Балкан і близько 18 % європейської флори.[6] Через вплив середземноморського клімату, кілька рослин, характерних для субсередземноморських регіонів знаходяться на лісах Косово, в тому числі терпентинне дерево (Pistacia terebinthus), ашпарагус дикий (Asparagus acutifolius), ломиніс пекучий (Clematis flammula) та берізка мальвоподібна (Convolvulus althaeoides).[28]
Інші види, що є поширеними у лісах Косово, і які не є винятковими для середземноморського клімату:[28]
- Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare)
- Анемона блакитна (Anemone apennina)
- Хмілеграб звичайний (Ostrya carpinifolia)
- Граб східний (Carpinus orientalis)
- Ліщина турецька (Corylus colurna)
- Форзиція (Forsythia europaea)
Зникаючі види
Є кілька видів рослин в косовськими лісах, які вважаються під загрозою зникнення, за класифікацією Агентства з охорони навколишнього середовища Косово:[6]
- Narcissus poeticus
- Tulipa gesneriana
- Trollius europaeus
- Lilium albanicum
- Fritillaria graeca
- Dianthus scardicus
- Wulfenia carinthiaca
- Taxus baccata
- Acer heldreichii
- Quercus trojana
- Ulmus minor
Тваринний світ
Тваринний світ Косово складається з широкого спектра видів через різноманітність його рельєфу, екологічних факторів і географічного розташування. Ліси з найбільшою різноманітністю розташовані в Сарських горах, Албанських Альпах, Копаоніку і Мокні.[29] Там знаходиться одинадцять природних заповідників,[30] які є домівкою для таких видів, як:[31][29][32]
- Ведмідь бурий (Ursus arctos)
- Рись звичайна (Lynx lynx)
- Сарна (Rupicapra rupicapra)
- Беркут (Aquila chrysaetos)
- Тетерук (Tetrao urogallus)
- Лелека білий (Ciconia ciconia)
- Боривітер степовий (Falco naumanni)
- Гадюка рогата (Vipera ammodytes)
- Миша хатня (Mus musculus)
- Вовчок сірий (Glis glis)
Види діяльності
Агентство лісового господарства Косово, частина Міністерства сільського господарства, лісового господарства та розвитку сільських районів в уряді Косово, є установою, відповідальною за управління лісами Косово і рішення будь-якого пов'язаного з ним питання. Його статус надається законом про ліси[19], і агентство складається з декількох невеликих підрозділів, які мають справу з веденням лісового господарства.
Із загального запасу 40 млн м3 деревини, близько 1 млн м3 щорічно використовується для опалення. Існує великий потенціал для використання або експорту деревини, але всього лише невелику частку зрізають для промислових цілей. Лише близько 70 000-80000 м3 деревини були використані в промисловості протягом останнього десятиліття, в той час як існує достатня пропозиція деревини, щоб в два рази збільшити цю суму.[33]
Пожежі
Ліси Косово, як правило, схильні до пожеж в літній час. Протягом останнього десятиліття, найбільші пожежі були зафіксовані влітку 2007 року, коли близько 5000 га (12350 акрів) землі були пошкоджені в результаті пожеж, викликаних природними і людськими факторами.[34][35] Ця ситуація повторилася і наступного літа.[36] Крім того, лісові пожежі є виключно небезпечними через те, що вони можуть викликати ряд інших стихійних лих, включаючи зсуви. Незважаючи на те, було зроблено декілька спроб, щоб запобігти таким лихам,[37] ризик їхнього повторення ще існує. Крім того, в результаті цих пожеж, флора і фауна постійно знаходиться під загрозою.
Незаконне вирубування
Близько 40 % публічно керованих лісів і 29 % приватних лісів Косово підлягають незаконному використанню.[9] Найбільше це явище поширене у Шарських лісах. Тільки в 2008 році близько 1800 м3 деревини були пошкоджені в результаті незаконної вирубки лісу. Це завдало значних фінансових збитків в розмірі близько півмільйона євро тільки на цьому регіоні.[38] Було в цілому 7600 позовів протягом 2010 року від лісового господарства через незаконне використання лісу, з яких до цих пір були розглянуті і врегульовані лише невелика частка.[39][40] З іншого боку, незаконне використання лісів створює серйозні екологічні загрози. В результаті такої діяльності, великі лісові масиви були перетворені в землі сільськогосподарського призначення по всій країні, особливо в районі Призрен.[41]
Ряд урядових проектів були організовані з метою запобігання незаконному використанню лісів і виявленню територій, які є найбільшими жертвами цієї діяльності. Створено спільний проект ЄС та уряду Косово створений для боротьби із незаконними рубками лісових масивів і очікується, що він дасть задовільні результати.[42]
Цікаві місця
![](../I/Brezovica_mountains.jpg.webp)
Гьормія — регіональним парк, розташований на північному сході Приштіни, столиці Косово, і має загальну площу 6200 га (15.320 акрів). Він пропонує кілька пішохідних маршрутів. Тут також є зони для відпочинку, а також кілька лижних трас.[43][44]
Брезовіца — популярний гірськолижний курорт в зимовий період для місцевих жителів через його зручне розташування у Шарських горах. Він знаходиться на висоті від 900 до 2500 метрів над рівнем моря. Брезовіца пропонує широкий вибір зимових видів спорту, а також походи в теплу пору року.[45][46]
Боге — знаходиться в західній частині Косово, а точніше в Албанських Альпах. Він має популярність як влітку, так і взимку.
Превалла — розташований на висоті 1515 метрів над рівнем моря у Шарських горах.[47] Парк пропонує ділянки для катання на лижах, походи в гори та релаксації.[48]
Література
- Warrander, Gail, and Verena Knaus. «Natural History and Conservation Areas.» Kosovo. 2nd ed. UK: Bradt Travel Guides Ltd2, 2010. 04-06. Print. Bradt Travel Guides.
- Qenan Maxhuni et al. «Parku Kombëtar „Mali Sharr“» Gjendja e Natyrës, Raport 2008—2009. Pristina: Ministria e Mjedisit Dhe Planifikimit Hapësinor, Agjencia e Mbrojtes Së Mjedisit Të Kosovës, 2010. 16. Print.
- Radford, Elizabeth A., and Baudewijn Odé. Conserving Important Plant Areas: Investing in the Green Gold of South East Europe. Salisbury: Plantlife International, 2009. Print.
- Ismajli, Rexhep, and Mehmet Kraja. Kosova: Vështrim Monografik. Pristina: Akademia E Shkencave Dhe E Arteve E Kosovës, 2011. Print.
Примітки
- KOSOVO. U.S. Department of State. April 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2013. «Agricultural land comprises 53% of Kosovo's total land area and forests 41%.»
- Knaus, Gail Warrander, Verena (2010). Kosovo (вид. 2nd). Chalfont St. Peter, Bucks: Bradt Travel Guides. с. 3. ISBN 9781841623313.
- Beqiraj, Ajete Shaban (5 квітня 2011). Pyjet e Kosovës në Vitin Ndërkombtar të Pyjeve (Albanian). Процитовано 24 лютого 2013.
- Ligji Nr. 2003/3, Ligji per pyjet e Kosoves (Albanian). Assembly of Kosovo. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2013.
- STRATEGJIA PËR ZHVILLIMIN E PYLLTARISË 2010–2020 (Albanian). Prishtina: Ministry of Agriculture, Forestry and Rural Development of Kosovo. 2009. с. 14. Процитовано 24 лютого 2013.
- Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 8. Процитовано 23 лютого 2013.
- Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 2. Процитовано 23 лютого 2013.
- Fire Situation Assessment Kosovo. UNOCHA / UNDP. Процитовано 23 лютого 2013.[недоступне посилання з квітня 2019]
- STRATEGJIA PËR ZHVILLIMIN E PYLLTARISË 2010-2020 (Albanian). Prishtina: Ministry of Agriculture, Forestry and Rural Development of Kosovo. 2009. Процитовано 23 лютого 2013.
- Gjendja e natyres, Raport 2008-2009 (Albanian). Ministry of Environment and Spatial Planning. 2010. с. 82.
- Spatial Plan of Kosova 2010-2020. Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2013.
- STRATEGJIA PËR ZHVILLIMIN E PYLLTARISË 2010 – 2020 (Albanian). Ministry of Agriculture, Forestry and Rural Development of Kosovo. с. 14. Процитовано 24 лютого 2013.
- Spatial Plan of Kosovo 2010 - 2020. Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2013.
- Materiali Diskutues: Pylltaria. Tryeza Tematike "Bujqësia, Zhvillimi Rural, Pylltaria, Peshkataria dhe Siguria e Ushqimit". Task Force on European Integration. Процитовано 18 лютого 2013.
- Spatial Plan of Kosova 2010 - 2020. Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2013.
- How fast are forests disappearing?. GreenFacts.org. Процитовано 24 лютого 2013.
- Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010. с. 5.
- What should I know about the Sharr Mountains national park expansion into Dragash municipality?. Kosovo Environmental Protection Agency. September 2012.
- LAW NO. 2003/3 ON FORESTS IN KOSOVO. Процитовано 21 лютого 2013.
- Constitution of the Republic of Kosovo. 15 червня 2008. с. 51. Процитовано 21 лютого 2013.
- Maxhuni, Qenan (2010). Gjendja e natyrës, Raport 2008-2009. с. 73.
- Përkrahje planifikimi i menaxhimit të pyjeve me GIS. Planifikimi i menaxhimit të pyjeve në Kosovë (Albanian) (Norwegian Forestry Group and Kosovo Forest Agency). February 2012.
- Qenan Maxhuni et al. Raport i Natyres Shqip (Albanian). с. 101. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 24 лютого 2013.
- Materiali Diskutues Pylltaria (Albanian). Task Force on European Integration. November 2012. Процитовано 24 лютого 2013.
- Perkrahje planifikimi i menaxhimit te pyjeve me GIS. Planifikimi i menaxhimit te pyjeve ne Kosove (Albanian): 3. February 2012.
- Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Prishtinë: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN 9789951413961.
- Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 9. Процитовано 23 лютого 2013.
- Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Pristina: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN 9789951413961.
- Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 14. Процитовано 23 лютого 2013.
- Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010. с. 5.
- Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010. с. 70.
- Plani hapesinor, Parku nacional "Mali Sharr" (Albanian). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
- Spatial Plan of Kosova 2010-2020. Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 21 лютого 2013.
- Fire Situation Assessment Kosovo. UNOCHA/UNDP. Процитовано 23 лютого 2013.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Kosovo: fire ruins 553 hectares of forest (Albanian). 24 квітня 2007. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 23 лютого 2013.
- Sivjet, pyjet do të mbrohen nga zjarret (Albanian). 9 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
- Vendosen prita në zonën e djegur të bjeshkëve të Sharrit (Albanian). Bota Sot newspaper. 28 жовтня 2012. Процитовано 23 лютого 2013.
- Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009 (Albanian). 2010. с. 45.
- Beqiraj, Ajete Shaban (5 квітня 2011). Pyjet e Kosovës në Vitin Ndërkombtar të Pyjeve (Albanian). Процитовано 23 лютого 2013.
- 2011 – Viti Ndërkombëtar i Pyjeve (Albanian). Процитовано 23 лютого 2013.[недоступне посилання з червня 2019]
- Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009 (Albanian). 2010. с. 46.
- Prerjet ilegale, problemi kryesor në sektorin e pyjeve (Albanian). "Koha Ditore" newspaper. 1 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2013.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Vlerat e trashegemise natyrore te Kosoves (Albanian). Prishtina: Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. 2005. с. 55. Архів оригіналу за 1 жовтня 2006. Процитовано 23 лютого 2013.
- Germia Park. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 23 лютого 2013.
- Brezovica. InYourPocket.com. Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 23 лютого 2013.
- Ski center Brezovica. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 23 лютого 2013.
- Prevalla. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
- Prevalla's rock. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.