Ліси Косова

Ліси Косова складають близько 41 %[1][2] всієї площі країни. Велика частина лісів знаходиться в південно-західному Косово, в тому числі і на околицях міст Печ, Дечані, Істок, Юнік і Джяковіца[3] і захищаються певними законами Конституції Косово.[4] Є кілька типів лісів у Косово, але переважають, в основному, соснові ліси.[5]

Весняний ліс у горах Шар-Планина

Всі ліси Косово мають багату флору і фауну, що має велике значення для всього регіону Балкан. Косовська флора становить близько 25 % флори Балкан і 18 % від європейської флори.,[6] Найважливішими регіонамии із біорізноманіття є Шар-Планина і Албанські Альпи[7]. Проте, косовські лісові масиви зазнають пошкоджень в результаті сезонних пожеж та незаконних вирубок.[8][9]

Огляд

Косовські ліси мають загальнодержавне значення і в даний час захищені десятком законів.[10] Їхня площа оцінюється у 464 800 га (1 148 456 акрів), з яких 278 880 га (689 127 акрів) є суспільною власністю в веденні Косовського агентства лісового господарства і 185 920 га (459 418 акрів) контролюється приватним сектором.[11]

Ліси впливають на клімат Косово і служать захистом від ерозії ґрунтів. Деякі ліси були перетворені в природні курорти для використання їхніх терапевтичних можливостей. Оцінки показують, що загальний обсяг лісової деревини становить близько 40 млн м², при цьому щільність становить близько 90 м³ деревини на гектар.[11] Тут є широколистяні та хвойні ліси.[12].

Типи лісів

У таблиці наведено класифікацію лісів за даними Агентства лісового господарства Косово:[13]

Типи лісівПлоща у гектарахПоширення у %
Гірські ліси66,00015 %
Низинні ліси179,00042 %
Вторинні ліси82,00020 %
Чагарники103,00023 %

Близько половини всіх косовських лісів має середній вік дерев від 0 до 20 років, в той час як друга половина майже порівну поділена між категоріями від 20 до 40 років, від 40 до 60 років і від 60 до 80 років.[13] Понад дві третини державних і приватних лісів мають середній діаметер стовбурів дерев понад 7 см (2,75 дюйма).[12]

Ліси по типу деревини

Кругова діаграма, що показує найбільш поширені типи деревини в лісах Косова.[12]

Деякі з найбільш поширених типів лісів у Косово:[14]

Щорічна динаміка відновлення лісу

Майже половина всієї території Косова є лісистою, що приводить до задовільного ступеня річного зростання лісів. Загальний запас оцінюється у 40 млн м3 деревини. Він щорічно збільшується приблизно на 1,3 млн м 3, або близько 3 м3 на гектар. З іншого боку, щорічний національний попит на деревину, як вважають, становить близько 1 млн м 3.[15] Цей величезний попит виникає через те, що дрова є найбільш поширеним джерелом тепла по всій країні. Косовський ліс, таким чином, збільшується на 300000 м3 деревини щороку, в той час як у загальному плані ліси знаходяться в стані занепаду.[16]

Охоронні райони

Близько 4,39 % території Косово вкрита природоохоронними територіями.[17][18] Є 97 охоронних територій, які складаються з природних заповідників, регіональних парків, пам'яток природи та національних парків. Найбільша територія являє собою комплекс гір Шар-Планіна з загальною площею 60000 гектарів (148,300 акрів). Також були плани оголосити Албанські Альпи національним парком.[17]

Поселення у лісах

Село Брод, Драгаш

Є деякі населені пункти в лісах Косово. Найбпримітніші з них, перебувають в південно-західній частині Косово, а точніше у Шар-Планіна і Албанських Альпах. Муніципалітети, такі як Штерпце, Юнік і Драгаш розташовані близько до лісистої місцевості, тому є кілька невеликих населених пунктів, що повністю лежать у лісах. Крім того, є багато інших сіл і селищ в інших частинах Косово, які частково розташовані в лісі. Це, однак, змінюється через високі темпи урбанізації та вирубки лісів у сільськогосподарських цілях. Комуна Лепосавіч також знаходиться близько до рідколісся Копаонік.

Законодавство

Основний закон, що стосується збереження лісів був затверджений в 2003 році Асамблеєю Косово[19]. Конституція Республіки Косово також передбачає, що косовські ліси повинні бути захищені відповідно до раніше затверджених законів, в тому числі закон про ліси.[20] Численні інші закони з тих пір були затверджені, в тому числі закон про охорону навколишнього середовища та закон про територіальне планування, але їхнє застосування залишається обмеженим. Незаконне використання лісів фізичними особами є головним питанням, з яким стикають установи природоохоронного регулювання. Крім того, пошкодження лісових масивів створює серйозні ризики для зникаючих видів флори і фауни, що населяють райони, які зазнали незаконної вирубки.[21]

Оцінка лісових площ

Остання оцінка і територій, покритих лісами в межах кордонів Косово мало місце протягом 2012 року. Проте, тільки 92 756 гектарів (229 205 акрів) або 20 % всіх лісів були взяті до уваги. Вона проходилана основі оцінки, яка була завершена в 2002 році і зібрала дані для тієї ж самої області, в результаті чого 80 % лісової площі опинилася за межами змінених розрахунків. Цей недолік даних створює незручності для просторового планування в першу чергу. Створення стабільних стратегій для боротьби з незаконним використанням дерев також дуже важко через відсутність інформації про лісових масивів. Крім того, пожежі, які, як правило, відбуваються в спекотні літні місяці, не можна належним чином простежити, якщо тільки одна п'ята частина всього лісу оцінена. Наступна оцінка пройде через десять років після останньої оцінки і, можливо, охопить більшу територію.[22]

Перелік лісів

Мапа поширення лісів у Косово[23]

У наступній таблиці наведено найважливіші ліси Косово і їхнє розташування: [24][25]

Ліс у Руговських Альпах
Назва лісуРайон (албанською)Район сербською)Координати
ШарськийPrizrenПризрен42.151° пн. ш. 20.912° сх. д. / 42.151; 20.912
ПроклетієськийPejaПеч42.740° пн. ш. 20.362° сх. д. / 42.740; 20.362
ПріштінськийPrishtinaPriština42.676° пн. ш. 21.215° сх. д. / 42.676; 21.215
ПаштрікPrizrenPrizren42.219° пн. ш. 20.523° сх. д. / 42.219; 20.523
МокрогорськийMitrovicaKosovska Mitrovica42.857° пн. ш. 20.536° сх. д. / 42.857; 20.536
КоритнікPejaPeć42.083° пн. ш. 20.567° сх. д. / 42.083; 20.567
ЄзерцеFerizajUroševac42.367° пн. ш. 21.030° сх. д. / 42.367; 21.030
НеродімлєFerizajUroševac42.333° пн. ш. 21.069° сх. д. / 42.333; 21.069
ЖітінєFerizajUroševac42.232° пн. ш. 21.294° сх. д. / 42.232; 21.294
ОпояPrizrenPrizren42.126° пн. ш. 20.679° сх. д. / 42.126; 20.679
ГайлаPejaPeć42.545° пн. ш. 20.208° сх. д. / 42.545; 20.208
ПруговачPrishtinaPrišina42.751° пн. ш. 21.208° сх. д. / 42.751; 21.208
КозніцаPrishtinaPrišina42.640° пн. ш. 21.371° сх. д. / 42.640; 21.371
ЖеговачFerizajUroševac42.447° пн. ш. 21.279° сх. д. / 42.447; 21.279
РанілугPrishtinaPrišina42.489° пн. ш. 21.611° сх. д. / 42.489; 21.611
ГужіцаGjilanGnjilane42.286° пн. ш. 21.299° сх. д. / 42.286; 21.299
СлаковцеMitrovicaKosovska Mitrovica42.874° пн. ш. 21.055° сх. д. / 42.874; 21.055
ДубочакMitrovicaKosovska Mitrovica42.845° пн. ш. 20.730° сх. д. / 42.845; 20.730

Флора і фауна

Флора і фауна косовськів лісів досить багата через вплив середземноморського клімату через річку Білий Дрин.[26] У цьому контексті Шар-Планіна і Албанські Альпи є двома найбільш важливими областями для біорізноманіття Косово[7]. Рідколісся Шар-Планіни є середовищем існування 86 видів судинних рослин, в той час як Албанські Альпи є домом для 128 ендемічних видів.[27]

Флора

Pistacia palaestina, характерний вид косовських лісів
Албанська лілія

Косовська лісова флора представлена 139 видами, що класифіковані у 63 роди, 35 родин і 20 порядків.[7] Вона має значення для всього регіону Балкан — хоча Косово являє собою лише 2,3 % від всієї поверхні регіону, з точки зору рослинності вона являє собою 25 % флори Балкан і близько 18 % європейської флори.[6] Через вплив середземноморського клімату, кілька рослин, характерних для субсередземноморських регіонів знаходяться на лісах Косово, в тому числі терпентинне дерево (Pistacia terebinthus), ашпарагус дикий (Asparagus acutifolius), ломиніс пекучий (Clematis flammula) та берізка мальвоподібна (Convolvulus althaeoides).[28]

Інші види, що є поширеними у лісах Косово, і які не є винятковими для середземноморського клімату:[28]


Зникаючі види

Є кілька видів рослин в косовськими лісах, які вважаються під загрозою зникнення, за класифікацією Агентства з охорони навколишнього середовища Косово:[6]

Тваринний світ

Тваринний світ Косово складається з широкого спектра видів через різноманітність його рельєфу, екологічних факторів і географічного розташування. Ліси з найбільшою різноманітністю розташовані в Сарських горах, Албанських Альпах, Копаоніку і Мокні.[29] Там знаходиться одинадцять природних заповідників,[30] які є домівкою для таких видів, як:[31][29][32]

Види діяльності

Агентство лісового господарства Косово, частина Міністерства сільського господарства, лісового господарства та розвитку сільських районів в уряді Косово, є установою, відповідальною за управління лісами Косово і рішення будь-якого пов'язаного з ним питання. Його статус надається законом про ліси[19], і агентство складається з декількох невеликих підрозділів, які мають справу з веденням лісового господарства.

Із загального запасу 40 млн м3 деревини, близько 1 млн м3 щорічно використовується для опалення. Існує великий потенціал для використання або експорту деревини, але всього лише невелику частку зрізають для промислових цілей. Лише близько 70 000-80000 м3 деревини були використані в промисловості протягом останнього десятиліття, в той час як існує достатня пропозиція деревини, щоб в два рази збільшити цю суму.[33]

Пожежі

Ліси Косово, як правило, схильні до пожеж в літній час. Протягом останнього десятиліття, найбільші пожежі були зафіксовані влітку 2007 року, коли близько 5000 га (12350 акрів) землі були пошкоджені в результаті пожеж, викликаних природними і людськими факторами.[34][35] Ця ситуація повторилася і наступного літа.[36] Крім того, лісові пожежі є виключно небезпечними через те, що вони можуть викликати ряд інших стихійних лих, включаючи зсуви. Незважаючи на те, було зроблено декілька спроб, щоб запобігти таким лихам,[37] ризик їхнього повторення ще існує. Крім того, в результаті цих пожеж, флора і фауна постійно знаходиться під загрозою.

Незаконне вирубування

Близько 40 % публічно керованих лісів і 29 % приватних лісів Косово підлягають незаконному використанню.[9] Найбільше це явище поширене у Шарських лісах. Тільки в 2008 році близько 1800 м3 деревини були пошкоджені в результаті незаконної вирубки лісу. Це завдало значних фінансових збитків в розмірі близько півмільйона євро тільки на цьому регіоні.[38] Було в цілому 7600 позовів протягом 2010 року від лісового господарства через незаконне використання лісу, з яких до цих пір були розглянуті і врегульовані лише невелика частка.[39][40] З іншого боку, незаконне використання лісів створює серйозні екологічні загрози. В результаті такої діяльності, великі лісові масиви були перетворені в землі сільськогосподарського призначення по всій країні, особливо в районі Призрен.[41]


Ряд урядових проектів були організовані з метою запобігання незаконному використанню лісів і виявленню територій, які є найбільшими жертвами цієї діяльності. Створено спільний проект ЄС та уряду Косово створений для боротьби із незаконними рубками лісових масивів і очікується, що він дасть задовільні результати.[42]

Цікаві місця

гори Брезовіца

Гьормія — регіональним парк, розташований на північному сході Приштіни, столиці Косово, і має загальну площу 6200 га (15.320 акрів). Він пропонує кілька пішохідних маршрутів. Тут також є зони для відпочинку, а також кілька лижних трас.[43][44]

Брезовіца — популярний гірськолижний курорт в зимовий період для місцевих жителів через його зручне розташування у Шарських горах. Він знаходиться на висоті від 900 до 2500 метрів над рівнем моря. Брезовіца пропонує широкий вибір зимових видів спорту, а також походи в теплу пору року.[45][46]

Боге — знаходиться в західній частині Косово, а точніше в Албанських Альпах. Він має популярність як влітку, так і взимку.

Превалла — розташований на висоті 1515 метрів над рівнем моря у Шарських горах.[47] Парк пропонує ділянки для катання на лижах, походи в гори та релаксації.[48]

Література

  • Warrander, Gail, and Verena Knaus. «Natural History and Conservation Areas.» Kosovo. 2nd ed. UK: Bradt Travel Guides Ltd2, 2010. 04-06. Print. Bradt Travel Guides.
  • Qenan Maxhuni et al. «Parku Kombëtar „Mali Sharr“» Gjendja e Natyrës, Raport 2008—2009. Pristina: Ministria e Mjedisit Dhe Planifikimit Hapësinor, Agjencia e Mbrojtes Së Mjedisit Të Kosovës, 2010. 16. Print.
  • Radford, Elizabeth A., and Baudewijn Odé. Conserving Important Plant Areas: Investing in the Green Gold of South East Europe. Salisbury: Plantlife International, 2009. Print.
  • Ismajli, Rexhep, and Mehmet Kraja. Kosova: Vështrim Monografik. Pristina: Akademia E Shkencave Dhe E Arteve E Kosovës, 2011. Print.

Примітки

  1. KOSOVO. U.S. Department of State. April 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2013. «Agricultural land comprises 53% of Kosovo's total land area and forests 41%.»
  2. Knaus, Gail Warrander, Verena (2010). Kosovo (вид. 2nd). Chalfont St. Peter, Bucks: Bradt Travel Guides. с. 3. ISBN 9781841623313.
  3. Beqiraj, Ajete Shaban (5 квітня 2011). Pyjet e Kosovës në Vitin Ndërkombtar të Pyjeve (Albanian). Процитовано 24 лютого 2013.
  4. Ligji Nr. 2003/3, Ligji per pyjet e Kosoves (Albanian). Assembly of Kosovo. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2013.
  5. STRATEGJIA PËR ZHVILLIMIN E PYLLTARISË 2010–2020 (Albanian). Prishtina: Ministry of Agriculture, Forestry and Rural Development of Kosovo. 2009. с. 14. Процитовано 24 лютого 2013.
  6. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 8. Процитовано 23 лютого 2013.
  7. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 2. Процитовано 23 лютого 2013.
  8. Fire Situation Assessment Kosovo. UNOCHA / UNDP. Процитовано 23 лютого 2013.[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. STRATEGJIA PËR ZHVILLIMIN E PYLLTARISË 2010-2020 (Albanian). Prishtina: Ministry of Agriculture, Forestry and Rural Development of Kosovo. 2009. Процитовано 23 лютого 2013.
  10. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009 (Albanian). Ministry of Environment and Spatial Planning. 2010. с. 82.
  11. Spatial Plan of Kosova 2010-2020. Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2013.
  12. STRATEGJIA PËR ZHVILLIMIN E PYLLTARISË 2010 – 2020 (Albanian). Ministry of Agriculture, Forestry and Rural Development of Kosovo. с. 14. Процитовано 24 лютого 2013.
  13. Spatial Plan of Kosovo 2010 - 2020. Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2013.
  14. Materiali Diskutues: Pylltaria. Tryeza Tematike "Bujqësia, Zhvillimi Rural, Pylltaria, Peshkataria dhe Siguria e Ushqimit". Task Force on European Integration. Процитовано 18 лютого 2013.
  15. Spatial Plan of Kosova 2010 - 2020. Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2013.
  16. How fast are forests disappearing?. GreenFacts.org. Процитовано 24 лютого 2013.
  17. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010. с. 5.
  18. What should I know about the Sharr Mountains national park expansion into Dragash municipality?. Kosovo Environmental Protection Agency. September 2012.
  19. LAW NO. 2003/3 ON FORESTS IN KOSOVO. Процитовано 21 лютого 2013.
  20. Constitution of the Republic of Kosovo. 15 червня 2008. с. 51. Процитовано 21 лютого 2013.
  21. Maxhuni, Qenan (2010). Gjendja e natyrës, Raport 2008-2009. с. 73.
  22. Përkrahje planifikimi i menaxhimit të pyjeve me GIS. Planifikimi i menaxhimit të pyjeve në Kosovë (Albanian) (Norwegian Forestry Group and Kosovo Forest Agency). February 2012.
  23. Qenan Maxhuni et al. Raport i Natyres Shqip (Albanian). с. 101. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 24 лютого 2013.
  24. Materiali Diskutues Pylltaria (Albanian). Task Force on European Integration. November 2012. Процитовано 24 лютого 2013.
  25. Perkrahje planifikimi i menaxhimit te pyjeve me GIS. Planifikimi i menaxhimit te pyjeve ne Kosove (Albanian): 3. February 2012.
  26. Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Prishtinë: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN 9789951413961.
  27. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 9. Процитовано 23 лютого 2013.
  28. Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Pristina: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN 9789951413961.
  29. Qenan Maxhuni: Biodiversiteti i Kosoves (Albanian). AKMM/IKMN. с. 14. Процитовано 23 лютого 2013.
  30. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010. с. 5.
  31. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010. с. 70.
  32. Plani hapesinor, Parku nacional "Mali Sharr" (Albanian). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
  33. Spatial Plan of Kosova 2010-2020. Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. с. 48. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 21 лютого 2013.
  34. Fire Situation Assessment Kosovo. UNOCHA/UNDP. Процитовано 23 лютого 2013.[недоступне посилання з квітня 2019]
  35. Kosovo: fire ruins 553 hectares of forest (Albanian). 24 квітня 2007. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 23 лютого 2013.
  36. Sivjet, pyjet do të mbrohen nga zjarret (Albanian). 9 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  37. Vendosen prita në zonën e djegur të bjeshkëve të Sharrit (Albanian). Bota Sot newspaper. 28 жовтня 2012. Процитовано 23 лютого 2013.
  38. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009 (Albanian). 2010. с. 45.
  39. Beqiraj, Ajete Shaban (5 квітня 2011). Pyjet e Kosovës në Vitin Ndërkombtar të Pyjeve (Albanian). Процитовано 23 лютого 2013.
  40. 2011 – Viti Ndërkombëtar i Pyjeve (Albanian). Процитовано 23 лютого 2013.[недоступне посилання з червня 2019]
  41. Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009 (Albanian). 2010. с. 46.
  42. Prerjet ilegale, problemi kryesor në sektorin e pyjeve (Albanian). "Koha Ditore" newspaper. 1 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2013.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  43. Vlerat e trashegemise natyrore te Kosoves (Albanian). Prishtina: Ministry of Environment and Spatial Planning of Kosovo. 2005. с. 55. Архів оригіналу за 1 жовтня 2006. Процитовано 23 лютого 2013.
  44. Germia Park. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 23 лютого 2013.
  45. Brezovica. InYourPocket.com. Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 23 лютого 2013.
  46. Ski center Brezovica. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 23 лютого 2013.
  47. Prevalla. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  48. Prevalla's rock. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.