Quercus trojana

Швидкоросле дерево, яке може виростати до 18 м[1]. Стовбур до 0.6 м у діаметрі. Крона спочатку конічна, потім куполоподібна. Кора сіро-коричнева, борозниста. Гілочки коричнево-зелені, іноді з кількома зірчастими волосками, стають сіро-коричневими. Листки 3–9 × 2–5 см, напіввічнозелені, овально-ланцетні; верхівка загострена; основа округла або субсерцеподібна; край зубчастий; обидві сторони голі і злегка сірувато-зелені; ніжка листка 0.2–0.5 см завдовжки, рідко волосистий. Жолудь 2.7–4.5 см завдовжки, 1.8–2 см у діаметрі; верхівка урізана; чашечка сидяча або майже так, діаметром 2.5 см, з довгими розкинутими лусочками, вкриває 2/3 горіха; дозріває через 2 роки[2].

Поширений у південній Європі (Албанія, Болгарія, Греція, пд. Хорватія, пд.-сх. Італія, Республіка Македонія, Чорногорія, пд. Сербія) й західній Туреччині[3][4].

Зростає в середземноморських лісистих місцевостях, де може бути панівним видом. росте в гаригах, макі й деградованих лісах. Терпимий до більшості типів ґрунту, але росте найкраще на вологих, вапняних ґрунтах. Трапляється в районах із середнім температурним діапазоном від 6 до 17 ° C. Потребує рясного світла для зростання; стійкий до сильних вітрів. Часто трапляється в асоціації з іншими видами дубів. Висотний діапазон: 100–1400 м[1].

Використовується для деревини, яка історично використовувалася для суднобудування. Нині використовується як паливо, у парках, для жолудів[1].

Загрози невідомі[1].

Зустрічаються у природоохоронних зонах Natura 2000 у межах Європи[1].

• 
  листки
• 
  жолуді
• 
  дуб на марці Республіки Македонія