Герасимович Володимир Деонізійович
о. Володимир Деонізійович (Денисович) Герасимович, псевдоніми і криптоніми: Василь Трохимович, Кирик, Шпирка, В. Г., Г-ч, В. (1 (13) жовтня 1870, Золочів — 14 серпня 1940, Терпилівка, нині Підволочиський район Тернопільської області) — священик УГКЦ, письменник, етнограф, культурно-освітній діяч, перекладач, член товариства «Просвіта».
| о. Володимир Герасимович | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | псевдоніми і криптоніми: Василь Трохимович, Кирик, Шпирка, В. Г., Г-ч,' В. |
| Народився |
1 жовтня 1870 м. Золочів |
| Помер |
14 серпня 1940 (69 років) с. Терпилівка |
| Поховання | Підволочиський район |
| Діяльність | священик УГКЦ, письменник, етнограф, культурно-освітній діяч, перекладач, член товариства «Просвіта» |
| Alma mater | Богословський факультет Львівського університетуd |
| Титул | парох с. Терпилівка |
| Термін | 1899-1940 |
| Попередник | о. Михайло Форись |
| Наступник | о. Мирон Головинський |
| Конфесія | греко-католикї |
| У шлюбі з | Євгенія Шухевич |
Життєпис
Народився в Золочеві в сім'ї судді Дениса Герасимовича. Мати Володимира народилася в Крехові Жовківського повіту. Від 1872 р. упродовж десяти років сім'я проживала у Жовкві, винаймаючи одну із кімнат у василіянському монастирі Різдва Христового[1].
Закінчив Львівську духовну семінарію УГКЦ, університет (богословський факультет). Перед висвяченням одружився з Євгенією з роду Шухевичів. Рукоположений у священичий сан 16 грудня 1894 р.[2] З 1895 року — на служінні: спочатку в селі Семичів, потім у м Тернопіль. З 1899 — у селі Терпилівка, де заснував читальню товариства «Просвіта», хор, аматорський театральний гурток, якими керував.
Виховав дочку Ганну-Зиновію (Когут у заміжжі) — хорову диригентку, композиторку, фольклористку, мемуаристку.
Помер і похований у Терпилівці.
Творча спадщина
Опублікував понад 30 художніх творів: оповідань, п'єс, перекладів. З численних фольклорно-етнографічних розвідок Герасимовича опубліковано:
- «Народні звичаї, обряди та пісні в селі Крехові Жовківського повіту» (в журналі «Правда», 1893, 1894).
- Герасимович В. Що то таке господарність (економія)? / за Герінгом розповів В. Герасимович. — У Львові: Накладом К. Паньківського, 1894. — 102, 2 с. — (Дрібна бібліотека ; кн. 4).
Оповідання
- «Домовик» («Неділя», 1895, 21 травня)
- «Візитація» (1924)
П'єси
- «Воєнні промисловці» (1917)
- «Мамона» (1922)
- «Бантикур умер» (1924)
- «Клопоти війта Смоктуна» (1934)
- «На колесі щастя» (1936)
У них із симпатією змальовував життя і звичаї сільські трудівників, висміював урядовців, лихварів, осуджував неробство, пияцтво.
Переклади
Переклав окремі твори Льва Толстого («Крейцерова соната», 1902), Івана Тургенєва («Перша любов», 1910), Михайла Салтикова-Щедріна, Едмона Ростана («Самаритянка», 1930), К. Райса та ін.
Був знайомий з Іваном Франком (провадив із ним жваве листування), Осипом Маковеєм, Тимофієм Бордуляком, Володимиром Гнатюком, Франтішеком Ржегоржем[3].
Примітки
- Шкраб'юк П. Крехів: дороги земні і небесні… — С. 160—161.
- Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 132.
- Арсенич П. ГЕРАСИМО́ВИЧ Володимир Денисович (Деонізійович).
Джерела
- Арсенич П. І. ГЕРАСИМО́ВИЧ Володимир Денисович (Деонізійович) // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — Т. ІІ: Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
- Матейко Р. Герасимович Володимир Деонізійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 348. — ISBN 966-528-197-6.
- Шкраб'юк П. Крехів: дороги земні і небесні. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2002. — 415 с. — ISBN 966-658-033-0.