Підволочиський район

Підволочи́ський райо́н — колишній адміністративно-територіальний район у північно-східній частині Тернопільської області. Площа — 800 км² — 5,8% від території області. Населення — 42 тис. осіб (2017).

Підволочиський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6124600000
Утворений: 1939
Ліквідований: 19 липня 2020
Населення: 41 320 (01.01.2019)
Площа: 837 км²
Густота: 49.36678614098 осіб/км²
Тел. код: +380-3543
Поштові індекси: 47800—47877
Населені пункти та ради
Районний центр: Підволочиськ
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 34
Міста: 1
Смт: 1
Села: 60
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Монартович Ігор Ігорович
Голова РДА: Онищук Борис Володимирович[1]
Вебсторінка: Сторінка на сайті ОДА
Вебсайт Підволочиської районної ради
Адреса: 47800, Тернопільська обл., смт. Підволочиськ, вул. Д. Галицького, 80, 2-17-27
Мапа

Підволочиський район у Вікісховищі

Ліквідований 19 липня 2020 року[2].

Географія

Розташування

Підволочиський район межує: зі сходу з Волочиським районом Хмельницької області, з півдня та південного сходу — з Гусятинським і Теребовлянським, з півночі та північного заходу — Лановецьким і Збаразьким, зі заходу — з Тернопільським районами.

Рельєф

Розташоване у межах Подільської височини, поверхня більшої частини — платоподібна, полого-хвиляста лісова, південно-західна — горбисто-пасмова. Абсолютні висоти — 250–400 м, максимальні — 417 м.

Мінеральні ресурси

Є поклади вапняків, глини, піску.

Клімат

Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.

Гідрографія

Головні річки — Збруч та його притоки Гнила і Самець (басейн річки Дністер). Споруджено 23 ставки (загальною площею 192 га).

Ґрунти

Переважають чорноземи, типові малогумусні (79,3% площі району), чорноземи опідзолені й темно-сірі (14,8%), решта — лучні, болотні та ясносірі ґрунти.

Флора і фауна

Площа лісів — 3, 8 тис. га (переважають дуб, ясен, сосна, ялина, береза, осика, липа), лісосмуг — 11, 2 га.

Природоохоронні об'єкти

У районі — частина заповідника «Медобори», 11 пам'яток природи і заповідне урочище «Полупанівка».

Історія

За переказами, саме через територію нинішнього Підволочиського району Кучманським шляхом рухалося військо Богдана Хмельницького 1648 до м. Львів, 1649 — на м. Збараж (оповідають, що гетьман сповідався у церкві Івана Богослова в с. Скорики й подарував дерев'яний іконостас) та 1651 — при переході до містечка Берестечко (нині місто у Горохівському районі Волинської області).

Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772) територія Підволочиського району відійшла до Австрії. Від 1774 створювалися народні парафіяльні школи.

У травні 1848 скасована панщина, в червні того ж року проголошено вибори послів австрійського парламенту, серед яких — представник Збаразького і Скалатського повітів С. Качала (парох с. Шельпаки).

На теренах р-ну діяло багато організацій і товариств, зокрема «Просвіта», «Молода просвіта», «Рідна школа», «Союз Українок», «Сокіл», «Луг», «Сіяч», «Пласт».

Одними з перших у Галичині споруджено пам'ятники Тарасу Шевченку в селах Лозівка, Лисичинці, Токи, Криве.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Підволочиського району було створено 64 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 79,89% (проголосували 26 872 із 33 638 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,56% (12 781 виборців); Юлія Тимошенко — 22,36% (6 009 виборців), Олег Ляшко — 13,01% (3 495 виборців), Анатолій Гриценко — 10,69% (2 782 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,67%.[3]

Адміністративний поділ

Район утворено 1940 року (пізніше увійшли також частини колишніх Скалатського та Збаразького районів), об'єднує 62 населених пункти: смт Підволочиськ, м. Скалат, 60 сіл.

Населений пункт Тип Рада Рік заснування або першої згадки Площа, км² Населення Поштові індекси Телефонний код
Скалат місто Скалатська 1512 6 4 042 (ВРУ) 47851 3543
Підволочиськ смт Підволочиська 1463 9,06 7700 47800 3543
Богданівка село Богданівська 1583 3,6 1131 47832 3543
Воробіївка село Воробіївська 1785 1.4 252 47823 3543
Галущинці село Галущинська 1540 2.6 659 47841 3543
Гнилиці село Гнилицька 1463 4.1 779 47820 3543
Гнилички село Новосільська 1882 ? 2.2 404 47811 3543
Голотки село Кошляківська 1629 1.5 389 47822 3543
Голошинці село 171 1402 1 171 47811 3543
Городниця село Городницька 1784 3.1 1056 47851 3543
Гущанки село Терпилівська 1540 1 143 47812 3543
Дорофіївка село Дорофіївська 1571 1.1 456 47805 3543
Жеребки село Жеребківська 1574 2.8 672 47843 3543
Зарубинці село Зарубинецька 18 століття 1.9 519 47851 3543
Іванівка село Іванівська 1569 рік 4 1166 47855 3543
Кам'янки село Кам'янська 1541 3.7 1492 47840 3543
Качанівка село Качанівська 1546 3.6 1303 47852 3543
Клебанівка село Клебанівська 1463 2.4 508 47830 3543
Климківці село Скориківська 1661 1.4 290 47814 3543
Козярі село Новосільська 16 століття 0.9 206 47811 3543
Колодіївка село Колодіївська 1568 4 1110 47844 3543
Коршилівка село Супранівська 18 століття 1.1 164 47831 3543
Кошляки село Кошляківська 1583 940
Криве село Кривенська 18 століття 769 47851 3543
Лисичинці село Лисичинська 1629 2.1 477 47810 3543
Лозівка село Терпилівська 16 століття 1.3 224 47812 3543
Магдалівка село Магдалівська 1785 2.1 674 47850 3543
Медин село Воробіївська
Мислова село Мисловецька 1.8 47805 3543
Митниця село Магдалівська 0.5 47850 3543
Мовчанівка село Кам'янківська 0.9 47840 3543
Нове Село село Новосільська 1.9 47811 3543
Новосілка село Новосілківська 47874 3543
Ободівка село Терпилівська 0.7 47812 3543
Оріховець село Оріховецька 1.8 47853 3543
Остап'є село Остап'ївська 1581 4.5 1785 47861 3543
Пальчинці село Пальчинська 1463 0.1 524 47821 3543
Панасівка село Колодіївська 1580 1.1 391 47844 3543
Пеньківці село Воробіївська 1491 0.9 109 47814 3543
Поділля село Подільська 1574 1.5 439 47860 3543
Полупанівка село Староскалатська 1580 1 993 47845 3543
Поплави село Скалатська 1642 0.4 122 47851 3543
Просівці село Воробіївська 1503 0.6 77 47814 3543
Рожиськ село Рожиська 1470 1.5 332 47853 3543
Росохуватець село Супранівська 1564 1.3 293 47831 3543
Скорики село Скориківська 1598 1.9 603 47814 3543
Старий Скалат село Староскалатська 16 століття 1.7 1078 47845 3543
Староміщина село Староміщинська 1463 2.2 829 47834 3543
Супранівка село Супранівська 17 століття 1.2 369 47831 3543
Сухівці село Новосільська 1616 2.2 541 47811 3543
Тарноруда село Турівська 1578 0.4 18 47862 3543
Теклівка село Магдалівська 1785 0.7 243 47850 3543
Терпилівка село Терпилівська 1540 1.7 321 47813 3543
Токи село Токівська 1764 1172
Турівка село Турівська 1457 2.7 712 47862 3543
Фащівка село Турівська 1547 1.1 196 47862 3543
Хмелиська село Хмелиськівська 1785 2.7 697 47842 3543
Хоптянка село Подільська 1785 0.5 132 47860 3543
Чернилівка село Чернилівська 1581 1.4 497 47853 3543
Шевченкове село Клебанівська 1540-ві 1.6 142 47830 3543
Шельпаки село Лисичинська 1463 2.0 453 47810 3543
Щаснівка село Пальчинська 1583 0.03 92 47821 3543

Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 21 243 4411 2902 6294 4654 2837 145
Жінки 25 064 4273 2710 6156 5840 5575 510

Транспорт

Районом проходить автошлях E50.

Культура

Релігія

У селах району відновлено старі церкви, збудовано нові.

Найбільше церковних громад УГКЦ, ПЦУ, крім того, діють храми РКЦ, протестантські угруповання, функціонує монастир св. Теодора Студита (с. Колодіївка).

Музеї

У селі Старий Скалат діє єдиний в Україні меморіальний музей-садиба Леся Курбаса. В 1991 році в с. Супранівка відкрито кімнату-музей Івана Франка.

Всього 8 музеїв.

Охорона здоров'я

Діють Скалатська лікарня, дві поліклініки, сім сільських лікарських амбулаторій, 44 ФАП, геріатричний центр (с. Токи).

Освіта

Є 49 загальноосвітніх шкіл (навчаються 5960 учнів), 5 музичних шкіл, школа-інтернат, школа-гімназія, будинок-ліцей, ДЮСШ, ПТУ, 20 дошкільних закладів;

23 Будинків культури, 34 клуби, 56 бібліотек, 14 народних колективів самодіяльної творчості; 2 стадіони, 17 футбольних полів, 24 спортзали.

Пам'ятки

Архітектурні пам'ятки

Історичні й архітектурні пам'ятки:

  • залишки замкових споруд у Токах (16-17 ст.) і Скалаті,
  • храми в селах Козярі (1645), Скорики (1744), Шельпаки (1783),
  • храмовий комплекс на г. Свята Гора (кін. 19 ст., с. Полупанівка).

Список усіх дерев'яних храмів
Назва села Патрон церкви Рік побудови
Козярі святого Димитрія 1645
Медин св. Покрови 1862
Скорики Іоанна Богослова 1695, реставрована 1991
Щаснівка Різдва Пресвятої Богородиці 1900, реставрована 1989

Пам'ятники і меморіальні комплекси

В населених пунктах насипано символічні могили на честь УСС, діячів ОУН і вояків УПА. На місцях поховань вояків УПА відкрито меморіали:

У Новому Селі, Підволочиську і Супранівці — меморіальні таблиці на будинках, де перебував І.Франко.

У багатьох населених пунктах споруджено пам'ятники на честь проголошення незалежності України, зокрема в Підволочиську (2001; у вигляд і Ангела-Хоронителя; скульптор Р. Вільгушинський).

Економіка

У галузевій структурі підприємницької діяльності домінуючими є промисловість, сільське господарство і торгівля.

На території Підволочиського району на кінець 2004 року діяли 105 суб'єктів малого підприємництва — юридичних осіб та 766 фізичних осіб — підприємців. Питома вага малого бізнесу у загальних обсягах виробництва товарів, робіт, послуг становить 26,9%.

У районі діють понад 200 магазинів, 3 підприємства побуту, 37 їдалень, кафе, ресторанів.

Сільське господарство

Діє агропромисловий комплекс (38 підприємств). Пл. сільськогосподарських угідь (за всіма товаровиробниками, у тому числі підсобними господарствами) — 72, 3 тис. га, ріллі — 61, 5 тис. га, пасовищ і сіножатей — 8, 5 тис. га.

Структура сільськогосподарського виробництва — тваринництво — 32% %, рослинництво — 68% %.

Землі району (переважно чорноземи) придатні для вирощування районованих сільськогосподарських культур. Обсяги валової продукції сільського господарства у 2004 році склали 153,0 млн грн.;

У районі вирощуються та виробляються:

Розвиток аграрного сектора та наявні мінеральні ресурси району зумовлюють домінування переробної і добувної промисловості у галузевій структурі промислового виробництва.

Промисловість

Нині у районі працюють 15 промислових підприємств (найрентабельніші: Новосілківський спиртозавод, ПП «Харчовик», ТОВ «Полупанівський кар'єр», ТОВ «Тера», ЗАТ «Лотос», ВАТ «Скалатська агропромтехніка»);

Найважливіші галузі промисловості: хімічна, легка та поліграфічна. Найбільші галузі промисловості за питомою вагою галузі (станом на 2004 рік):

  • харчова і переробна — 46,7%
  • добувна — 26,8%
  • легка — 6,6%
  • поліграфічна — 6,6%

Відомі люди

У районі народилося багато діячів науки, культури, мистецтва та політики:

Матковський Орест Іллярович (нар. 17 листопада 1929) — український учений-мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1993 р.

У с. Гущанки неодноразово гостював у тестя поет Дмитро Павличко, написав тут низку сонетів та поему для дітей «Золоторогий олень» (1968).

Також 1919 перебував Борис Антоненко-Давидович у Підволочиську, Богданівці та Тернополі, про що написав в оповіданні «Блакитна Галілея»[6].

Примітки
  1. Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 49/2020-рп «Про призначення Б.Онищука головою Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області»
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 15 лютого 2016.
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  5. Є. Гасай. Гуцал Петро Зеновйович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.— С. 443
  6. В. Барна. Антоненко-Давидович Борис Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 45.

Джерела

Посилання
Збаразький район Лановецький район
Тернопільський район Хмельницька область
(Волочиський район)
Теребовлянський район Гусятинський район
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.