Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович
| Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін | ||||
|---|---|---|---|---|
| Салтыков-Щедрин Михаил Евграфович | ||||
 Портрет Салтикова-Щедріна роботи Івана Крамського | ||||
| Ім'я при народженні | Михайло Євграфович Салтиков | |||
| Псевдо | Н. Щедрин[1] і Николай Щедрин | |||
| Народився |
15 (27) січня 1826 село Спас-Угол, Калязінський повіт, Тверська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
28 квітня (10 травня) 1889 (63 роки) Санкт-Петербург | |||
| Поховання | Літераторські мостки | |||
| Громадянство |
 Російська імперія | |||
| Національність | росіянин | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | Moscow Institute of nobilityd і Імператорський Царськосільський ліцей | |||
| Мова творів | російська | |||
| Напрямок | сатира, реалізм | |||
| Жанр | роман, хроніка, оповідання, казка | |||
| Magnum opus | The History of a Townd і The Golovlyov Familyd | |||
| Рід | Салтикови | |||
| Автограф |
 | |||
| Сайт: saltykov.net.ru | ||||
|
| ||||
 Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Миха́йло Євгра́фович Салтико́в-Щедрі́н (рос. Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин, справжнє прізвище: Салтиков, псевдонім Щедрін; 15 (27) січня 1826 — 28 квітня (10 травня) 1889) — російський письменник.
Дитячі та юнацькі роки
Народився в старовинній дворянській поміщицькій сім'ї, в маєтку батьків, селі Спас-Угол Калязинського повіту Тверської губернії, нині Талдомського району Московської області. Був шостою дитиною спадкового дворянина і колезького радника Євграфа Васильовича Салтикова (1776–1851). Мати, Ольга Михайлівна Салтикова (дівоче прізвище — Забєліна) (1801-1874), була дочкою московського купця Михайла Петровича Забєліна (1765-1849) та його дружини Марфи Іванівни (1770-1814). Хоча в примітках до «Пошехонської старовини» («Пошехонская старина») Салтиков-Щедрін просив не зіставляти його з особою Никанора Затрапезного, від імені котрого ведеться оповідь, але цілковита подібність багато чого з повідомленого про Затрапезного з безсумнівними фактами життя Салтикова-Щедріна дозволяє припускати, що «Пошехонська старовина» має частково автобіографічний характер.
Словотворча діяльність
Письменнику належить авторство багатьох слів російської літературної мови. Це переважно слова що відображають російську дійсність: «головотяпство», «благоглупость», «пенкосниматель», «злопыхательство», «мягкотелый» та інші.[2]
Видання українською
- Сальтиков-Щедрин М. Повість о тім, як мужик двох ґенералів вигодував / перекл. Гр. Мак. Торонто : Робітниче Слово, б.д. 16 с. (Бібліотека «Свідомої Сили», ч. 4)
- Салтиков-Щедрін. Казки / переклад і примітки Хуторяна А. Київ : Держвидавхудліт, 1949. 226 с. (формат ~ А4, тверда палітурка, тираж не вказано).
Примітки
- Макашин С. А. Салтыков // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 6. — С. 618–629.
- В. В. Одинцов. Лингвистические парадоксы. Москва. «Просвещение», 1982
Посилання
- Салтиков Михайло Євграфович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 632-633.
- Салтиков-Щедрін М. Є. Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував / М. Є. Салтиков-Щедрін; пер. з рос. В. Свідзінського ; худож. М. Центілович. – Одеса : Дитвидав, 1938. – 12 с. : іл.
- Салтиков-Щедрін М. Є. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 408. — ISBN 966-7492-05-2.