Герман Врангель

Герман Врангель (швед. Herman Wrangel; *1584 або 1587, Ліфляндії — †11 грудня 1643, Рига) — шведський фельдмаршал.

Герман Врангель
швед. Herman Wrangel af Salmis[1]
Народився 29 червня 1587(1587-06-29)[2][3]
Лівонія[2][3]
Помер 11 грудня 1643(1643-12-11)[2][3] (56 років)
Рига, Шведська Лівонія, Швеція[2][3]
Поховання Скуклостер[2]
Діяльність політик, землевласник, військовослужбовець, губернатор
Знання мов шведська
Учасник Тридцятирічна війна
Суспільний стан шляхта[1][2][…]
Військове звання маршал[2][3][4]
Рід Врангеліd[1][2][…]
Брати, сестри Q61771846?
У шлюбі з Amelie of Nassau-Siegend[1]
Діти (7[3]) Waldemar von Wrangeld, Maria Kristina Wrangeld, Карл-Густав Врангель і Johan Mauritz Wrangeld
Нагороди

Біографія

У битві біля Кокенгузене в 1607 р. потрапив у полон до московитів; незабаром був відпущений і брав участь в облозі Івангорода. 1609 р. Г.Врангель командував окремим загоном проти поляків; незабаром король Карл IX Ваза послав його в похід проти данців, які захопили його в полон. Випущений у 1613 р.; продовжував служити, в 1621 р. був фельдмаршалом, здобуваючи перемоги над поляками у Ліфляндії і Пруссії, а в 1629 р. змусив їх просити перемир'я. Беручи участь в поході Ґустава ІІ Адольфа Вази, Г. Врангель повернувся після смерті короля в Ліфляндію, уклав в 1635 р. мир з Польщею в Стумсдорфе і через рік посланий управляти Померанією. Там він розбив австрійського генерала Мірціна, з'єднався з фельдмаршалом Ваннером в 1638 р., але посварився з ним через план кампанії і був відкликаний королевою Кристиною. Призначений генерал-губернатором Ліфляндії.

Г. Врангель помер в Ризі у 1643, залишивши сина (Карла-Ґустава), слава якого затьмарила славу батька.

Діти

Батько Марії Кристини Вранґель і Карла-Ґустава Вранґеля.

Див. також

Джерела
  1. Huberty M., Giraud A., Magdelaine F. l'Allemagne dynastique Tome III: Brunswick-Nassau-Schwarzbourg — 1981. — Т. 3. — ISBN 978-2-402-06707-2
  2. dr. A.W.E. Dek Genealogie van het Vorstenhuis Nassau — Zaltbommel: Europese bibliotheek, 1970.
  3. A.W.E. Dek De afstammelingen van Juliana van Stolberg tot aan het jaar van de Vrede van Münster // Spiegel der Historie — 1968. — Т. 7/8. — С. 288–303.
  4. A.A. Vorsterman van Oyen Het vorstenhuis Oranje-Nassau: Van de vroegste tijden tot heden — Leiden, Utrecht: Uitgeverij A.W. Sijthoff, 1882.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.