Геронім Лянцкоронський (кам'янецький підкоморій)
Геронім Лянцкоронський (пол. Hieronim Lanckoroński; ? — 1697 р.) — польський шляхтич, урядник Республіки Обох Націй (Речі Посполитої).
Геронім Лянцкоронський пол. Hieronim Lanckoroński | |
---|---|
| |
Підкоморій Кам'янецький | |
1658 — 1697 | |
скаласький староста | |
1667 — 1697 | |
Помер |
1697[1][2] |
Країна | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Рід Лянцкоронські | |
Батько | Станіслав Лянцкоронський |
Мати | Анна Сененьська |
У шлюбі з |
Ядвіґа Цетнер Людвіка Клара Вежбовська |
Рідня | Лянцкоронські |
Життєпис
Найстарший син коронного гетьмана Станіслава та його дружини Алєксандри[3] (Анни[4][5]) з Сененських — доньки люблінського каштеляна Збігнева та його другої дружини Ельжбети Тарновської.
З початку 1649 року командував значною приватною (з 1650 компутовою) батьковою козацькою корогвою, як її поручник брав участь в облозі Збаража. Учасник виправ коронного гетьмана Марціна Каліновського в лютому-травні 1651, битви під Берестечком. У 1652 році був у групі батька біля Кам'янця-Подільського. У січні 1656 зібрав власну козацьку корогву, з нею воював проти шведів до квітня 1657. У 1658 році став кам'янецьким (подільським) підкоморієм. За заслуги сейм 1659 визнав суму 10000 золотих на Скальському старостві.
Близько від 1667 року за сприяння сеймиків — скальський староста, з 1668 року отримав право спільної власності для першої дружини. 1671 року брав участь у кампанії проти Петра Дорошенка, татар. У 1672 перебував у Кам'янці-Подільському; на чолі своїх приватної (мала татар) та компутової корогв пробував завадити переправі турків через Дністер. Через зраду своїх татар ледь не потрапив у полон. Після капітуляції Кам'янця був спочатку затриманий турками. Брав участь: у 1673 році — у битві під Хотином; у 1683 — битва під Віднем (на чолі нової корогви, залишалася на службі до 1697 року, командував нею спорадично, пізніше передав Станіславові Хоментовському); влітку 1675 воював під командуванням Миколая Героніма Сенявського.
1696 року продав Жванець (також Ягільницю, Нове Бжезє) Францішекові Лянцкоронському[3].
Перша дружина — Ядвіга Цетнер, шлюб — перед 1669 роком; друга — з 1684 року — Людвіка Клара Вєжбовська, дочка серадзького воєводи. Дітей у шлюбах не мав.
Примітки
- https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/hieronim-h-zadora-lanckoronski
- MAK
- Wimmer J. Lanckoroński Hieronim h. Zadora (zm. 1697)… — S. 441.
- Sienieńscy (01) Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
- Lanckoronscy (02) Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 337—338. (пол.)
- Wimmer J. Lanckoroński Hieronim (zm. 1697) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 441. (пол.)