Жванець

село Жванець
Герб	Прапор
	міст через Жванчикміст через Жванчик
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район/міськрада	Кам'янець-Подільський район
Громада	Жванецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68020070010046973
Основні дані
Засноване	1431
Населення	1529
Площа	2,995 км²
Густота населення	510,52 осіб/км²
Поштовий індекс	32365
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°33′00″ пн. ш. 26°29′15″ сх. д.
Водойми	Дністер, Жванчик, Кармалітанка
Місцева влада
Адреса ради	32383, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Жванець, вул. Центральна, 57
Карта
	Жванець
	Жванець
Мапа
	Жванець у Вікісховищі

Жва́нець — село в Україні, центр Жванецької сільської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Розташоване біля кордону з Чернівецькою та Тернопільською областями. Населення становить 1529 осіб.

Біля села річка Жванчик впадає в Дністер.

Назва

Існує така легедна про назву села: На березі річки один француз чекав на човен, який не приплив. Француз написав на скелі своє прізвище Жван, щоб цей напис побачили моряки. Кажуть, що саме цей напис дав початок назві села. Село у свою чергу дало назву прізвищу Жванецький.

Географія

Клімат

Клімат Жванця
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−0,8	1,0	6,5	15,0	20,8	23,8	24,8	24,3	20,5	14,1	6,7	1,6	13
Середня температура, °C	−4,3	−2,5	2,3	9,6	15,1	18,4	19,5	18,9	15,1	9,3	3,4	−1,3	8
Середній мінімум, °C	−7,7	−5,9	−1,9	4,2	9,5	13,0	14,3	13,5	9,7	4,6	0,2	−4,2	4
Норма опадів, мм	31	30	30	51	71	99	95	61	51	33	34	36	622
Джерело: climate-data.org

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Історія

Вірменський храм

Територія сучасного села та його околиці була заселена ще в добу міді: в урочищі Лисій горі на поселенні трипільської культури досліджено унікальний в Європі гончарний центр III-го тисячоліття до н. е. (докладніше див. Жванець-Щовб). Друге поселення тих часів виявлено в урочищі Малайдашці. Крім того, в обох урочищах знайдено залишки поселень Черняхівської культури, а біля гирла річки Жванчика — поселення давньоруських часів.

Жванець вперше згадується в 1431 році, коли лицар Свичко (Свічка) з Ленчина отримав від короля Владислава II Ягайла це поселення. Від його спадкоємців Жванець перейшов до Теодорика з Бучача і Язловця, потім — до Срочицьких. Остання зі Срочицьких гербу Новина — Анна — стала дружиною подільського воєводи Олександра Конецпольського, Жванець був її посагом.[1]

У XV столітті споруджено Жванецький замок, який неодноразово перебудовано у XVI—XVII століттях, був значно зруйнований протягом XX століття.

У 1620 році турки і татари вдерлися на Поділля. Фортецю було зруйновано. Наступного року до Жванця вступило 40-ка тисячне військо Петра Сагайдачного, яке взяло участь у Хотинській війні. 1646 року король Владислав IV Ваза надав Жванцю магдебурзьке право. Тут широко проводились чотири ярмарки і базари по понеділках.

Восени 1653 року територія поблизу містечка стала ареною воєнних дій між військами Яна ІІ Казимира та Богдана Хмельницького (Жванецька облога).

Населені пункти Придністров'я раз у раз спустошувались татарами. Так у 1664 році на прикордонний Жванець напав загін волохів. У липні 1672 року турецькі війська приступили до спорудження моста через Дністер біля Хотина. Поділля на 27 років опинилось під пануванням султана Магомета IV. Після Карловицького миру 1699 року до містечка знов повернулась польська шляхта.

1734 року Верлан став очільником повстанців-гайдамаків, пізніше вони захопили містечко.[2]

1768 року містечко зазнало нападу турків. Наступного року містечко знов стало ареної воєнних дій. Його захопили барські конфедерати, що підняли повстання проти королівського уряду, звідки їх вибили російські війська під командуванням князя Прозоровського.

1845 року царський уряд викупив Жванець у поміщика Комара. Парафіяльна школа відкрита у 1869 році. 1902 року відкрито однокласне народне училище, яке через п'ять років реорганізоване в двокласне.

На початку серпня 1914 року австро-угорські війська звільнили містечко від російських окупантів, але під натиском російської армії відступили за Збруч. У лютому 1918 року захоплено австро-угорськими військами. Наприкінці 1918 року місто визволене військами Директорії, у листопаді 1920 року — захоплене Червоною армією.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1903 особи, з яких 839 чоловіків та 1064 жінки[3].

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1714 осіб[4].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова	Відсоток
українська	97,24 %
російська	2,29 %
білоруська	0,29 %
молдовська	0,12 %
польська	0,06 %

Галерея

Жванецький замок де була битва в 1653 р. Наполеон Орда. 1876 р.
План Жванецького замку.
Наполеон Орда. Жванецький замок
рештки замку
рештки замку
Міст через Дністер за селом
Одна з жванецьких синагог

Відомі люди

Уродженці

Василь Кукрицький (1 січня 1898 — 11 травня 1967) — старшина Армії УНР.
Антоній Лянцкоронський (1760—1830) — дідич, посол сеймів, член Народової комісії едукаційної[6]
Педа Пантелеймон Михайлович — український поет, перекладач.
Савицький Йосип Миколайович (1926–1995) — інженер-геолог, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1974). Винайшов новий спосіб освоєння свердловин, вперше застосований на промислах нафтогазодобувного управління «Бузулукнафта», внаслідок чого добування нафти збільшилося до 1 мільйона тонн за рік.
Степура Григорій Калістратович (1881–1939) — український громадський і політичний діяч.

Дідичі

Геронім Лянцкоронський (? — 1697) — скальський староста, кам'янецький підкоморій. син гетьмана Станіслава, дружина — Цетнер Ядвіга; 1696 року продав Жванець (також Ягільницю, Нове Бжезє) Францішку Лянцкоронському.[7]
Мацей Лянцкоронський — брацлавський воєвода.

Див. також

Тарас Бульба

Примітки

Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 872. (пол.) — S. 872. (пол.)
Гуржій О. І. Верлан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 484. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Kowecki J. Lanckoroński Antoni Józef h. Zadora, przydomek z Brzezia // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 438—440. (пол.)
Wimmer J. Lanckoroński Hieronim h. Zadora (zm. 1697) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 441. (пол.)

Література

Січінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV—XVII ст.: (Історично-археологічні нариси). — К., 1928. — С. 57.
Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 871. (пол.) — S. 871—873. (пол.)
Barącz S. Żwaniec // Rys dziejów ormiańskich. — Tarnopol, 1869. — S. 179—180. (пол.)
Яворовский Н. Историко-статистнческое описание м. Жванца, его церкви и прихода // Труды комитета для историко-статистического описання Подольской епархии. — Каменец-Подольск, 1846. — Вып. І. — С. 100. (рос.)
Павловский А. Местечко Жванец Каменецкого уезда Подольской епархии. (Исторический очерк) // Подольские епархиальные ведомости. — 1869.— № 4. — С. 157. (рос.)
Памятники градостройтельства й архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог. — К., 1986. — Т. 4. — С. 210. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 872. (пол.) — S. 872. (пол.)

[2] Гуржій О. І. Верлан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 484. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

[населення_1989-3] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-5] Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[6] Kowecki J. Lanckoroński Antoni Józef h. Zadora, przydomek z Brzezia // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 438—440. (пол.)

[7] Wimmer J. Lanckoroński Hieronim h. Zadora (zm. 1697) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 441. (пол.)