Гертруда Шольц-Клінк

Народилася в сім'ї чиновника топографічної служби. У шлюбі від першого чоловіка Фрідріха Клінка народила шістьох дітей. У 1929 році за прикладом чоловіка вступила в НСДАП, де почала займатися пропагандистською роботою серед жінок. У березні 1930 року її чоловік помер.

Незабаром її зусилля були відзначені керівництвом, в 1930 року вона була призначена гауляйтером дочірньої організації НСДАП в Бадені — Німецького жіночого ордена. Через рік їй доручили очолити відділення жіночої організації «Націонал-соціалістичні жінки» в гау Баден, а потім — в гау Гессен. У 1932 році вона вийшла заміж за ландрата Гюнтера Шольца.

Після приходу до влади в Німеччині НСДАП кар'єра Гертруди Клінк-Шольц швидко пішла вгору. Заступництво їй надавав імперський намісник у Бадені Роберт Вагнер. У 1933 році Вагнер призначив її референтом з жіночих питань в баденському міністерстві внутрішніх справ. У 1934 році Клінк-Шольц стала імперською керівницею Націонал-соціалістичній жіночій організації, головою її дочірньої організації «Німецькі жінки» і імперського жіночого союзу Німецького Червоного Хреста. Крім того, вона очолила жіночий відділ Німецького трудового фронту і нетривалий період була керівницею Добровільної жіночої служби праці. Організації проводили різну виховну роботу серед жінок.

У 1935 році Шольц-Клінк стала членом Експертного комітету з демографічної і расової політики при Міністерстві внутрішніх справ. Комітет був основним дорадчим органом у цій галузі. У 1936 році Шольц-Клінк створила відділ «расової політики» в організації «Німецькі жінки». З 1935 року експерти (такі, як глава Бюро расової політики нацистської партії) проводили інструктаж керівників Націонал-соціалістичній жіночій організації на цю тему в Берлінському університеті політичних наук. Членами Націонал-соціалістичної жіночої організації та організації «Німецькі жінки» не могли бути єврейки і хворі жінки ( «невиліковно хворі» і ті, які страждали розумовими розладами).

У 1938 році Шольц-Клінк розлучилася з чоловіком і через два роки вступила в третій шлюб з обергруппенфюрером СС Августом Гайсмаєром. Гайсмаєр був інспектором елітних нацистських шкіл-інтернатів в Пруссії і батьком шістьох дітей.

Шольц-Клінк з Гайсмаєром під час штурму Берліна втекли зі столиці, але влітку 1945 року були затримані в радянському таборі для військовополонених під Магдебургом, звідки незабаром втекли. За допомогою німецької принцеси Пауліни Вюртемберзької пара оселилася в Бебенгаузені поруч з Тюрінгією, де наступні три роки вони прожили під іменами Генріха і Марії Штукенброк. 28 лютого 1948 року подружжя були впізнані і заарештовані. 14 квітня того ж року французький військовий суд засудив Гертруду до 18 місяців у в'язниці за звинуваченням у підробці документів. 5 травня 1950 року її вирок був переглянутий і вона була додатково засуджена до 30 місяців трудового табору і грошового штрафу. На 10 років вона втратила права працювати вчителем і журналістом, а також повністю була позбавлена ​​політичних і виборчих прав.

У 1953 році звільнилася і повернулася в Бебенгаузені. З 1953 року до своєї смерті в 1999 році Шольц-Клінк проживала під Тюбінгеном. Активно виступала з пропагандою нацистських ідей.

«З фрау Шольц-Клінк було важко мати справу. Коли люди ставилися до неї як до жінки, вона перетворювалася в фюреріну, а коли вони поводились в її присутності відповідно до її офіційного статусу, раптом згадувала, що вона жінка. Це нагадувало гру в хованки з легким еротичним відтінком, і, хоча вона намагалася справити приємне враження, я був радий, коли вона нарешті перетнула кордон.» (Ойген Долльманн)

• Золотий партійний знак НСДАП (листопад 1936)
• Золотий почесний знак Гітлер'югенду (1937)
• Золотий почесний хрест німецької матері (1944)

• Verpflichtung und Aufgabe der Frau im nationalsozialistischen Staat, Junker und Dünnhaupt Verlag, Berlin 1936
• Die Frau im Dritten Reich, Grabert-Verlag, Tübingen 1978

• Залесский К.А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 448. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.

• Залесский К.А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 749–750. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); isbn 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).

• Залесский К.А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 612—613. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.
• Ермаков А. М. Женская «трудовая повинность» в нацистской Германии (1933—1939 годы) от 30 мая 2008 на Wayback Machine // Женщины в истории: Возможность быть увиденными: Сб. науч.ст. Выпуск 1. Мн.: БГПУ, 2001. — 320 c. ISBN 985-435-359-1
• Доллман Е. «Переводчик Гитлера. Десять лет среди лидеров нацизма. 1934—1944». Глава 6. М.: Центрполиграф, 2008