Герундій

Геру́ндій (лат. gerundium, від gero — «нести») — одна з наявних у деяких мовах (таких як англійська, французька, латинська тощо) безособових форм дієслова (віддієслівний іменник). Герундій в українській мові ідентичний дієприкметнику. Герундій в англійській мові поєднує властивості дієслова та іменника.

Герундій і віддієслівний іменник

Герундій іноді ще називають віддієслівним іменником, оскільки між ними є подібність по деяких параметрах, зокрема:

  • семантика — обидві форми називають дію;
  • морфологія — в обох форм можуть бути загальні флексії (словозміни), що виражають ідентичні граматичні категорії;
  • синтаксис  — обидві форми вживаються в позиціях, характерних для іменника (у функції підмету, додатку, у тому числі після прийменників, у функції іменної частини складеного присудка; у сполученнях із присвійними займенниками тощо).

Відмінностями герундія та віддієслівного іменника є, зокрема, те, що:

  • герундій має регулярне формоутворення, у той час як віддієслівний іменник утворюється від дієслівної основи за допомогою різноманітних способів словотвору — суфіксальним, префіксальним, безафіксальним тощо; до того ж, від багатьох дієслівних основ віддієслівні іменники можуть узагалі не утворюватися;
  • герундій має винятково «процесуальне» значення (називає дію як процес), у той час як значення віддієслівного іменника нерідко має більше опосередкований зв'язок зі значенням дієслова, від основи якого воно утворено;
  • герундій, будучи морфологічною формою дієслова, зберігає характерне для цього дієслова управління (спосіб синтаксичного зв'язку із залежними словами), у той час як іменник його нерідко модифікує (наприклад, змінює безприйменниковий зв'язок на прийменниковий), наприклад:
англ. They accused him of breaking the law

англ. They accused him of the break of the law

Конкретний набір подібностей і відмінностей варіюється в різних мовах. Також на підставі відмінностей герундій у граматиках деяких мов виділяють в особливу безособову дієслівну форму в системі граматичних форм дієслова.

Особливості герундія в різних мовах

Формоутворення

Формоутворення герундія (англ. gerund) в англійській мові характеризується винятковою регулярністю — шляхом додавання до основи інфінітиву закінчення -ing (наприклад, англ. doing, singing, flying, typing, lying) за винятком дієслів, що закінчуються в інфінітиві на німе -е (яка випадає, наприклад, англ. rate — rating) та на -ie (які замінюються на -y-: англ. tie — tying).

Форми герундія та його властивості

Є чотири форми герундія:

  1. Indefinite active: writing;
  2. Indefinite passive: being written;
  3. Perfect active: having written;
  4. Perfect passive: having been written.


  • Герундій має дієслівні властивості, тому що він має форми часу і стану, може прийняти прямий додаток (наприклад: writing a letter) і означатися прислівником (наприклад: writing slowly).
  • Герундій має також іменникові властивості. Він може вживатися з прийменником. Його синтаксичні функції дуже схожі на функції іменника, тому що герундій може бути підметом і додатком у реченні. Так як і іменник, герундій може означатися присвійнним займенником, чи іменником у присвійному відмінку.

Але співвідношення між іменником і означаючим займенником, чи іменником в присвійному відмінку є атрибутивними (означальними), в той час співвідношення між герундієм і означаючим його займенником чи іменником у присвійному відмінку є предикативними (присудковими). Так, в реченні «His reading has considerably improved — Його читання значно покращилося» присвійний займенник «his — його» є означенням до віддієслівного іменника «reading-читання». А в реченні «His reading this passage was a mistake — Те, як він читав цей уривок, було помилкою» присвійний займенник «his» відіграє роль вторинного підмета до герундія «reading».

Застосування

Найхарактернішою для герундія позицією в реченні є позиція прийменникового доповнення після присудка:

англ. When the leaders saw it, they accused him of breaking the law

У цьому випадкові герундій підставляється замість іменника, який міг би бути вжитий у цій позиції:

англ. They accused him of treason

Після деяких дієслів (англ. like, dislike, loathe, start тощо) герундій уживається в позиції безприйменникового доповнення. Таке вживання герундія є найскладнішим для вивчання англійської, оскільки таке дієслівне управління має непередбачений характер і вимагає запам'ятовування:

англ. I loathe eating outdoors because it exposes my food to bugs

Особливу групу дієслів, що вимагають після себе герундій, утворюють дієслова сприйняття (англ. see, hear, feel тощо). Після них герундій також уживається в позиції другого безприйменникового доповнення, а позицію першого безприйменникового доповнення займає іменник або займенник, що називає особу, що робить дію, названу герундієм:

англ. I saw him dancing

Одначе, замість герундія в цьому випадкові можна вжити інфінітив без to (так званий голий інфінітив):

англ. I saw him dance

Можливою позицією для герундія є позиція підмету, а також позиція іменної частини складеного присудка:

англ. Singing a song may help people to stop talking
At this stage our wanting is wanting in the wrong way

У деяких випадках віднайти формальну різницю між герундієм і суміжними формами (дієприкметник, віддієслівний іменник) важко:

англ. I also keep a checklist while writing a paper


Синтаксичні функції герундія

Герундій у реченні може виступати як:

Герундій в науці та техніці


Цікаві факти

Застаріле українське слово ярунда і рос. ерунда («нісенітниця», «ахінея») походять з жаргону семінаристів й являють собою викривлене «герундій»[1].

Див. також

Джерела

Посилання

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.