Герігор

Більшість вчених сходяться на думці, що походження Герігора залишається невідомим, єгиптологи Ян Шоу і Пол Ніколсон вказують на те, що його батьки могли бути лівійцями. За іншою теорією батько був єгиптянином, а мати лівійкою або нубійкою. Дата народження невідома.

Службу розпочав при Панехсі, царському сині Кушу, під час намісництва в областях сучасної Нубії, що підкорялися фараону Рамсесу XI. Близько 1087 року до н. е. у складі військ Панехсі брав участь у поході проти Аменхотепа, верховного жерця Амона у Фівах, який став занадто самостійним. Під час цієї військової кампанії зумів відзначитися, завдяки чому став заступником Панехсі. Останній став фактичним співволодарем фараона.

Близько 1081 року до н. е. у змові із фараоном виступив проти Панехсі, змусивши того зректися влади й відправитися назад до Куша. Того ж року стає верховним жерцем Амона у Фівах та чаті (візирем) Верхнього Єгипту.

Поступово Герігор захопив усю повноту влади (цивільну й військову) у Фівах. За нього було відновлено роботи у храмі бога Хонсу в Карнаці. Невдовзі Герігор прийняв царську титулатуру, у першому картуші якої виписувався лише його титул «Перший пророк Амона», а у другому — «Син Амона, Герігор». Проте у храмі Хонсу така специфічна титулатура не афішувалась і використовувалась тільки у портику двору за вежами пілону. У гіпостильній залі храму Амона картушами Герігора було вкрито бази кількох колон.

З часом відбувся розподіл влади між Герігором та Рамсесом XI і його наступником Смендесом з Двадцять першої династії. З часом це призвело до неофіційного розділу Єгипту на Нижній, зі столицею в Танісі, і на Верхній, зі столицею у Фівах. Такий стан речей тривав до повторного возз'єднання держави за Двадцять другої династії.

Герігор здійснив перетворення, згідно з якими посаду Верховного жерця відтепер могла передаватися у спадок, виключаючи таким чином доступ до влади і державних доходів для осіб, які не пов'язані родинними узами з фіванським жречеством.

Згідно з єгиптологом Карлом Янсен-Вінкельном, Герігор пережив Рамсеса XI, перш ніж його змінив син Піанхі — Пінедджем I. Якщо припущення Янсен-Вінкельна правильне, то Герігор міг залишатися як Верховний жрець Амона довше, ніж ті 6 років, які зазвичай йому прийнято відводити в єгипетській хронології.

Навіть якщо Герігор володарював трохи довше за Рамсеса XI, то ненадовго його пережив. Відоме послання Герігора до царів Сидону щодо спрямування до Фів цінної деревини й пахощів для храму Амону, але отримав лише пихату відповідь, що засвідчила падіння авторитету давньоєгипетських володарів.