Глуховський Дмитро Олексійович

Дмитро Олексійович Глуховський (народ. 12 червня 1979, Москва) — російський письменник і журналіст, автор романів-антиутопій «Метро 2033», «Метро 2034», «Метро 2035», «Майбутнє», «Сутінки», «Розповіді про Батьківщину». Творець книжкової серії «Всесвіт Метро 2033». Військовий кореспондент, радіоведучий. Здійснив перший у світі прямий телерепортаж із Північного Полюса у липні 2007 року.[4]

Глуховський Дмитро Олексійович
рос. Дмитрий Алексеевич Глуховский
Ім'я при народженні рос. Дмитрий Алексеевич Глуховский
Народився 12 червня 1979(1979-06-12)[1][2] (42 роки)
Москва, СРСР
Країна  Росія
Діяльність письменник, журналіст, прозаїк-романіст, письменник наукової фантастики, сценарист
Alma mater Єврейський університет
Знання мов російська[3], англійська, французька, німецька і іврит
Роки активності 2002 — тепер. час
Жанр наукова фантастика, магічний реалізм, постапокаліпсис і dystopian fictiond
Magnum opus Метро 2033, Метро 2034 і Метро 2035
Автограф
IMDb ID 3963513
Сайт glukhovsky.ru

Життєпис

Народився і виріс у Москві (батько — поет Олексій Глуховський), де закінчив школу 1231 на Арбаті, з поглибленим вивченням французької мови. Вищу освіту (за спеціальностями журналістика і міжнародні відносини) отримав у Єрусалимському університеті.

Журналістська діяльність

2002—2005 — працював на телеканалі EuroNews у французькому Ліоні, після чого повернувся до Росії і продовжив кар'єру телекорреспондента на новоствореному Russia Today. За три роки об'їздив багато країн, входив до «кремлівського пулу», побував на космодромі Байконур, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, на Північному Полюсі, звідки в липні 2007 року здійснив перший у світі прямий телерепортаж. Співпрацював з європейськими ЗМІ — німецькою радіостанцією Deutsche Welle і британським телеканалом Sky News. З 2007 по 2009 рік працював ведучим Радіо «Маяк». Зараз є колумністом видань «Сноб» та GQ.

Літературна діяльність

Свій перший роман «Метро 2033», що приніс йому популярність, Глуховський задумав у старших класах школи і почав писати вже на перших курсах університету. Перша версія книги була готова в 2002 році. Отримавши відмову від усіх видавців, яким був відправлений рукопис, Дмитро опублікував її в Інтернеті — безкоштовно і цілком — на спеціально створеному сайті. У 2002 році це було новаторством. У 2005 році книга була випущена видавництвом «Ексмо», потім в 2007 році видавництвом «Популярна література»; зараз виходить у видавництві «АСТ». Роман став одним з російських бестселерів нульових, його тираж перевищує мільйон примірників. Книга перекладена на 37 іноземних мов, стала основою для двох культових відеоігор, а права на її екранізацію були викуплені голлівудською кіностудією MGM.

Наступні книги Глуховського — «Сутінки» (2007), «Метро 2034»[5] (2009), «Розповіді про Батьківщину» (2010) та «Майбутнє» (2013) також стали національними бестселерами і перекладалися на європейські та азійські мови. Дмитро продовжує експериментувати з форматами: роман «Майбутнє», наприклад, був безкоштовно опубліковано в соцмережі «ВКонтакті», а його розділи супроводжувалися треками спеціально створеної звукової доріжки і ілюстраціями. На даний момент Глуховський завершив роман «Метро 2035»[6][7][8] і працює над лібрето американської опери «Троє астронавтів» за мотивами однойменного твору Умберто Еко.

Бібліографія

Романи

Збірки
  • Ніч (збірка оповідань) (1998)
    • Ніч
    • Коли ти один
    • Лети
    • Вісім хвилин
  • Розповіді про тварин (збірка оповідань) (1998)
    • Історія однієї собаки
    • Випадок у зоопарку
  • Розповіді про батьківщину (2010)
    • Том 1 (2008—2010):
      • Чо почому
      • From Hell
      • Протез
      • Перед штилем
      • Добру справу
      • Кожному своє
      • Головне новини
      • Іноді вони повертаються
      • Utopia
      • Одна на всіх
      • Явище
      • На дні
      • Deus Ex Machina
      • До і після
    • Том 2 (2011—2012):
      • Заклик
      • Куди подітися
      • Годування тайських сомиків
      • Телефонне право
      • Оппенгеймер
      • Рік за три
      • Одкровення

Оповідання
  • Infinita Tristessa (2005)
  • Кінець дороги (2006)
  • Похолодання (2008)
  • Відлига (2008)
  • Еволюція (2008)
  • Повернення до Кордови (2010)
  • Причастя (2010)
  • Євангеліє від Артема (2011)
  • Ліфт (2011)
  • Придушення і витіснення (2012)
  • Поки стоїть (2012)

Різне
  • Щоденник науковця. Передісторія до мультфільму 9 (2009)

Нагороди та премії
  • Eurocon (ESFS Awards) / Encouragement Awards / Найкращий дебют (2007)

Переклади українською
  • Дмитро Ґлуховський. Метро 2033 : роман. Переклад з рос.: Борис Щавурський. Тернопіль: НК Богдан. 2020. 616 стор. ISBN 978-966-10-6112-4[9][10]
  • Дмитро Ґлуховський. Метро 2034 : роман. Переклад з рос.: Борис Щавурський. Тернопіль: НК Богдан. 2020. 616 стор. ISBN 978-966-10-6112-4[11]
  • Дмитро Ґлуховський. Метро 2035 : роман. Переклад з рос.: Борис Щавурський. Тернопіль: НК Богдан. 2021. TBA стор. ISBN TBA (очікується з друку)

Примітки
  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. Babelio — 2007.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Біографія
  5. Метро 2034 // Полярные Сумерки. Журнал Дмитрия Глуховского
  6. Ломыкина, Наталья (30 січня 2013). 15 самых ожидаемых книг 2014 года. Forbes. Процитовано 2 лютого 2014.
  7. Online с Дмитрием Глуховским (рос.). YouTube. 18 грудня 2013. Процитовано 18 грудня 2013.
  8. Дмитрий Глуховский в Молодой гвардии 18 августа 2014 года (рос.). В Контакте. 21 серпня 2014. Процитовано 3 вересня 2014.
  9. Видавництво НК Богдан вирішило видати «Метро 2033». UA GEEK. 05.03.2020.
  10. Дмитро Ґлуховський - Метро 2033 (українською). bohdan-books.com. 2020
  11. Дмитро Ґлуховський - Метро 2034 (українською). bohdan-books.com. 2020

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.