Глушко Марія Василівна

Марія Василівна Глушко (18 січня 1922, Владивосток 27 березня 1993, Сімферополь) — радянська і українська письменниця, сценарист. Член Спілки письменників України (з 1954). Відповідальний секретар, пізніше — голова Кримської організації Спілки письменників України.

Глушко Марія Василівна
рос. Мария Васильевна Глушко
Народилася 18 січня 1922(1922-01-18)
Владивосток, Далекосхідна республіка
Померла 27 березня 1993(1993-03-27) (71 рік)
Сімферополь, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Національність

СРСР

Україна
Діяльність письменниця, сценарист
Alma mater Московський державний технічний університет імені Баумана і Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська
Нагороди

Біографія

Дочка воєначальника-артилериста. Довгий час з сім'єю жила в Саратові . Перед початком Великої Вітчизняної війни вийшла заміж за свого однокурсника — студента Бауманського інституту.

З 1939 по 1946 роки навчалася в Московському механіко-машинобудівному інституті (тепер це Московський державний технічний університет імені Баумана). Учасниця Великої Вітчизняної війни. Добровольцем пішла на фронт захищати Батьківщину. Про поневіряння, які випали на її долю, пізніше написала у своїх творах.

У 1955 році закінчила Кримський педагогічний інститут у Сімферополі. Пізніше Літературний інститут імені А. М. Горького у Москві.

Жила і творила в Криму. У 1960 році очолювала редколегію альманаху «Крим», потім 12 років керувала Кримським відділенням Спілки письменників України (з 1980), була членом редколегії журналу «Райдуга».

В останні роки брала участь в роботі Кримського республіканського Фонду культури.

Тяжко сприйняла розпад СРСР, після якого більше нічого не писала.

Нагороди

Творчість

Кримська письменниця.

Автор близько 20 романів, повістей, оповідань, кіносценаріїв (фільм « Щовечора після роботи», кіностудія ім. О. Довженка, 1973, «Рік активного сонця», Одеська кіностудія , 1981).

Основні теми творів — соціально-моральні аспекти відносин особистості і суспільства, високі моральні якості радянської людини, становлення характеру молодого робітника. Письменниця виявляє особливий інтерес до проблем сім'ї, місця та ролі жінки в суспільстві. Ряд творів спрямований на засудження війни, яка приносить тільки страждання жінкам та дітям.

Вибрані твори

  • «Анна Ільїна» (1951),
  • «На все життя» (1956),
  • «Це мій син» (1958),
  • «Юлька» (збірка оповідань, 1960),
  • «Тому що люблю» (1962),
  • «Живим говори — До побачення» (1963),
  • «Живіть двічі» (1966),
  • «Олена Миколаївна» (1969),
  • «Тому що люблю» (1972),
  • «Нічний тролейбус» (1972),
  • «Важкий день» (1978),
  • «Рік активного сонця» (1980),
  • «Повернення» (1984),
  • «Обручка для Анастасії» (1986),
  • «Мадонна з пайковим хлібом» (1987)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.