Гнилий Тікич

Гнилий Тікич
	витоки Гнилого Тікичу (ставок біля с. Сніжки)
48°46′51″ пн. ш. 30°53′00″ сх. д.
Витік	біля с. Сніжки
• координати	49°21′50″ пн. ш. 30°07′12″ сх. д.
Гирло	Тікич
• координати	48°46′51″ пн. ш. 30°52′58″ сх. д.
Країни:	Україна; Київська область; Черкаська область
Регіон	Одеська область; Київська область
Довжина	156 км
Площа басейну:	3125
Притоки:	Цицилія, Вовнянка, Шпингаліха, Боярка, Писарівка, Жаб'янка, Шполка, Каєтанівка (ліві);; Красилівка, Свинотопка, Гончариха, Неморож, Попівка, Росоховатка (праві)
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	686766
	Медіафайли у Вікісховищі

Гнили́й Ті́кич — річка в Україні, в межах Ставищенського, Таращанського районів Київської області та Лисянського, Звенигородського, Катеринопільського і Тальнівського районів Черкаської області.

Опис

Довжина річки 157 км, площа басейну 3150 км². Долина у верхів'ї заболочена, трапляються прируслові озера. Ширина долини до 5 км, глибина до 60 м. Річище звивисте, завширшки до 30 м. У середній течії береги подекуди високі, кам'янисті. Пересічна глибина річки 1—1,8 м. Похил річки 0,7 м/км.

Розташування

Бере початок з джерел поблизу села Сніжки (Ставищенський район, Київська область). Тече в межах Придніпровської височини спершу на схід, далі повертає на південний схід і південь, у пригирловій частині — на південний захід. Зливається з Гірським Тікичем (на південний захід від села Піщана), даючи початок річці Тікич, що впадає в Синюху. Синюха є лівою притокою Південного Бугу, басейну Чорного моря.

Основні притоки

Цицилія, Вовнянка, Шпингаліха, Боярка, Писарівка, Жаб'янка, Шполка, Каєтанівка (ліві); Красилівка, Свинотопка, Гончариха, Неморож, Попівка, Росоховатка (праві).

Стан річки

На Гнилому Тікичі протягом менш ніж 20 км перебувають у занедбаному стані три гідроелектростанції — біля сіл Семенівська, Кам'янобрідська і Лисянська[1].

Санітарний стан річки задовільний (за винятком деяких відтинків)[2][3]. Наприклад, 20 червня 2007 року в Звенигородці через аварію на каналізаційній насосній станції стався викид нечистот у річку Гнилий Тікич[4].

Цікаві факти

На території Лисянської селищної ради розташований гідрологічний заказник Гнилий Тікич, а на території Ставищенського району — гідрологічний заказник «Витоки Гнилого Тікичу».
Річка описана у творі Василя Шкляра «Чорний ворон», де відбувається бійка.
1 грудня 2010 року на річці відкрито нову ГЕС — Кам'янобрідську.

Фотографії

Гнилий Тікич у Лисянці

Примітки

Джерела

Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Гнилий Тікич // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 695. (пол.)
«Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 63. — (№ 942).

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Гідроелектростанції, котрі нікому не потрібні

[2] Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів річки Гнилий Тікич показав перевищення ГДК наступних речовин — азот амонійний, залізо заг., ХСК, БСК. Архів оригіналу за 29 січня 2008. Процитовано 31 травня 2008.

[3] На створах в районі с. [[Косяківка]] на межі з Київською обл. виявлено перевищення по нітрит-іонах в 1,2 ГДК; в районі с. Єрки, 0,5 км нижче гирла р. [[Шполка|Шполки]] перевищення по амоній-іонах в 3,0 ГДК, зафіксовано дефіцит кисню. Результати хіманалізів річкової води на створі в межах с. [[Лоташеве]] відповідають Правилам, за винятком БСК і нітрит-іонів, концентрація яких становить 1,4 ГДК та 1,6 ГДК відповідно. Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 31 травня 2008.

[4] У Гнилий Тікич вилилися звенигородські нечистоти