Гнілицька Ніна Тимофіївна

Ніна Тимофіївна Гнілицька (1916—1941) — радянська військова розвідниця. Учасниця німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу (1943, посмертно[1]). Стрілець 465-ї окремої мотострілецької роти 383-ї стрілецької дивізії 18-ї армії Південного фронту. Червоноармійка.

Гнілицька Ніна Тимофіївна
рос. Нина Гнилицкая
Народження 1 серпня 1916(1916-08-01)
с. Княгинівка, область Війська Донського, Російська імперія (нині Луганська область)
Смерть 10 грудня 1941(1941-12-10) (25 років)
с. Княгинівка, Луганська область, Українська РСР
Поховання Луганська область
Країна  СРСР
 Російська імперія
Приналежність
Рід військ військова розвідка
Роки служби 1941
Звання рядовий червоноармієць
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Ніна Тимофіївна Гнілицька народилася 1 серпня (19 липня за старим стилем) 1916 року в селі Княгинівка Таганрізького округу Області Війська Донського Російської імперії (нині селище міського типу Краснолуцької міської ради Луганської області) в робітничій родині Тимофія Макаровича та Ірини Андріївни Гнілицких. Росіянка.

Закінчила сім класів місцевої сільської школи. З 1932 року працювала на шахті № 22-4 біс вибірницею породи, відктаницею та телефоністкою. Перед війною закінчила курси з вивчення основ протиповітряної і протихімічної оборони (ПВХО).

1 листопада 1941 року село Княгинівка було окуповано німецько-фашистськими військами. Ніна Гнілицька сховала у себе в будинку, червоноармійця, що потрапив в оточення, і в темряві супроводжувала військовика до розташування його військової частини, прихопивши у німців три підводи з кіньми. Володіла стрілецькою зброєю і гранатами, методами надання першої медичної допомоги і добре знала місцевість. Тому 2 листопада була зарахована добровольцем до 465-ї окремої мотострілецької розвідувальної роти 383-ї стрілецької дивізії 18-ї армії Південного фронту.

У ніч з 6 на 7 листопада 1941 року[2] Ніна Гнілицька провела групу розвідників до рідного села. В ході нічного бою був поранений один з розвідників. Рядова Ніна Гнілицька винесла його з поля бою і надала першу допомогу. 11 листопада, будучи в розвідці за лінією фронту, вона зібрала цінні розвідувальні дані про дислокацію військ противника в селах Княгинівка, Андріївка та Веселе[3], а також виявила розташування німецьких військ в районі села Корінне, що дозволило запобігти захопленню німцями електростанції у селищі Штергрес (нині м. Міусинськ)[4].

12 листопада 1941 року вона брала участь у п'ятигодинному бою за селище нарівні з чоловіками. У вирішальним момент бою рядова Ніна Гнілицька обійшла противника з тилу і відкрила вогонь, викликавши паніку серед німців, що дозволило роті перейти в контратаку і відкинути супротивника. В ході бою Ніна Гнілицька особисто знищила 10 німецьких солдатів і надала допомогу чотирьом пораненим червоноармійцям. Вдень 13 листопада 1941 року розвідниця знову перейшла лінію фронту і зібрала розвідувальні дані про систему оборони німців на північній околиці села Княгинівка, а також виявила будинок в якому німецькі солдати влаштовували нічліг. Вночі 14 листопада 1941 року вона брала участь у нальоті на рідне село, в ході якого було знищено 12 німецьких солдатів. Також було захоплено зброю, важливі штабні документи та контрольний полонений.

У грудні 1941 року 383-я стрілецька дивізія готувалася перейти в контрнаступ. З метою уточнення німецьких позицій і виявлення прихованих вогневих точок групі розвідників під командуванням політрука роти Спартака Железного було доручено провести розвідку боєм біля села Княгинівка. До складу групи увійшла також і рядова Ніна Гнілицька, бо добре знала прилеглу місцевість. Вночі 10 грудня 1941 року група С. Железного вийшла на північну околицю села і ув'язла в бою. Стрілецький підрозділ, який мав прикривати розвідгрупу, виконати бойову задачу не зумів, в результаті чого група Железного потрапила в оточення. На пропозицію здатися бійці відповіли відмовою, вважаючи за краще смерть фашистському полону.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 березня 1943 року за зразкове виконання завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство, червоноармійцеві Гнілицькій Ніні Тимофіївні було присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.

Похована в братській могилі в місті Вахрушеве (нині Боково-Хрустальне) Луганської області.

Нагороди

Пам'ять

Література

Примітки
  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 31 марта 1943 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 9 апреля (№ 14 (220)). — С. 1
  2. Дата з представлення до ордену Червоної Зірки. Подання до звання Героя Радянського Союзу датує ці події 5 листопада 1941 року.
  3. Села Краснолуцького району Ворошиловградської (нині Луганської) області.
  4. Назва міста Міусинська до 1965 року.

Документи

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.