Голишів (Луцький район)

Го́лишів село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 339 осіб.

село Голишів
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький район
Громада Боратинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080030070021353
Основні дані
Засноване 1545
Населення 339
Площа 0,8 км²
Густота населення 423,75 осіб/км²
Поштовий індекс 45690
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°41′12″ пн. ш. 25°20′21″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
189 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, 15, с. Боратин, Луцький р-н, Волинська обл., 45605
Карта
Голишів
Голишів
Мапа

Історія

До 5 липня 2017 року село підпорядковувалось Боратинській сільській раді Луцького району Волинської області[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 318 осіб, з яких 140 чоловіків та 178 жінок[2].

Відповідно до перепису населення України 2001 року, в селі мешкало 338 осіб[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,41 %
російська 0,59 %

Пам'ятки археології

  1. За 0,5 км на захід від села, в урочищі Замчисько, на видовженому мисі лівого берега Чорногузки — двошарова пам'ятка волино-люблінської і трипільської культур. Розкопками М. Пелещишина у 1972—1973 рр. досліджено майже всю її площу (близько 2000 м²). Відкрито 14 наземних жител, 2 напівземлянки і 35 господарських ям пізнього етапу трипільської культури. Зібрано значну кількість знарядь праці з кременю, каменю, рогу і кістки, уламків глиняного посуду, тягарців до ткацького верстату і пряслиць, а також знайдено декілька зооморфних фігурок. На поселенні виявлено 5 скорчених поховань волино-люблінської культури, які датуються 3200-3100 рр. до н. е., та три овальні котловани від землянок розмірами 3-4х2,2-2,5 м, велике вогнище діаметром близько 2 м від наземного житла і декілька господарських ям. Скорчені тілопокладання орієнтовані головами на південь. Вони супроводжувались двома-трьома ліпними посудинами з характерним реберчастим профілем, конічними мисками, чашами, кістяними проколками і уламками зернотерток.
  2. За 1 км на захід від села, на лагідному схилі лівого берега р. Чорногузки — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки.
  3. За 2,5 км на захід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Розкопками Г. Охріменко досліджено територію площею 1044 м². і виявлено залишки шести житлових об'єктів. Вони представлені наземними і незначно заглибленими в ґрунт спорудами. Перші з них мали наближено-трапецієподібну форму розмірами 4х5,5 та 5×10 м. По центрі долівки простежено залишки вогнищ, а попід стінками, як з внутрішньої, так і зовнішньої сторін, зафіксовані стовпові ями діаметром 20-30 см. Конструкцію двох напівземлянок характеризують котловани від них округлої форми діаметром 1-1,2 м, завглибшки до 1-1,8 м. В одному із жител відкрито чотири ями, у другому — дві. В межах житлових споруд зібрано значну кількість виробів з каменю, кременю і кістки, остеологічних решток, а також уламків ліпного посуду, орнаментованого лінійно-нотним і пластинчастим декором. Час існування пам'ятки припадає на 4300-4200 рр. до н. е.
  4. За 3 км на захід від села, по обидві сторони від залізничного полотна, на лівому березі р. Чорногузки — багатошарове поселення культур лінійно-стрічкової кераміки, волино-люблінської і кулястих амфор площею до 2,0 га.

Відомі люди

Примітки

Література

  • Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 196—197.
  • Охріменко Г. В. Кам'яна доба на території Північно-Західної України (ХІІ-ІІІ тис. до н. е.). — Луцьк, 2009. — С.39-45.
  • Охріменко Г. В. Культура лінійно-стрічкової кераміки. — Луцьк, 2001. — С.25-32.
  • Пелещишин М. А. Трипольская культура Западной Волыни // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). — К., 1990. — С.31-32.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.