Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією

• боротьба з корупцією в органах державної влади та пріоритетних секторах економіки;
• боротьба з організованою злочинністю, у тому числі транснаціональною та міжнародною;
• попередження та розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів загальнокримінальної та економічної спрямованості, що здійснюються організованими групами;
• запобігання терористичним та екстремістським проявам;
• встановлення та усунення каналів нелегальної міграції, а також виявлення та запобігання іншим злочинам, які вчиняються членами організованих груп, сформованих на національному чи національному ґрунті або діють в організаціях діаспори.

28 березня 1991 в центральному апараті МВС СРСР було засновано Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю[1]. У його структуру увійшло міжрегіональне управління по боротьбі з організованою злочинністю № 1, яке базувалося в Мінську і знаходилося в оперативному віданні керівництва МВС БРСР.

30 грудня 2003 року Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при МВС Білорусі був скасований. Повноваження комітету і підпорядкованих йому територіальних і на транспорті спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією були передані Міністерству внутрішніх справ, Головному управлінню внутрішніх справ Мінміськвиконкому, управлінням внутрішніх справ облвиконкомів, управлінню внутрішніх справ на транспорті[2]. У МВС Білорусі було створено Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією.

20 листопада 2020 року Світлана Тихановська оголосила про запуск процесу міжнародного визнання структур ГУБОЗіК і ОМОН терористичними організаціями у зв'язку з вчиненими ними злочинами при придушенні протестів проти фальсифікації виборів і насильства з боку режиму Лукашенка.

У другій половині 2020 року офіцер ГУБОЗіК Станіслав Лупоносов перейшов на бік опозиції, передав руху за вільні вибори великий масив внутрішньої інформації та залишив Білорусь[3].

• Перше управління (по боротьбі з корупцією)
  • Перший відділ (щодо запобігання протиправним діям в органах державної влади та управління)
  • Другий відділ (з протидії встановленню контролю над економікою організованої злочинності)
  • Третій відділ (щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом)
  • Четверте управління (по боротьбі з незаконною трансплантацією органів і тканин людини та іншими корупційними правопорушеннями в суміжних сферах медичної діяльності)
• Другий відділ (щодо попередження та розкриття злочинів загальноприйнятого та організованого характеру)
  • Перший відділ (з розкриття злочинів загальноприйнятого та організованого характеру)
  • Другий відділ (щодо попередження протиправних дій "кримінальних авторитетів" та лідерів кримінального середовища)
  • Третій відділ (для пошуку членів організованих груп, які переховуються від прокуратури)
  • Четвертий відділ (з протидії загальнокримінальному екстремізму)
• Третє управління (з протидії екстремізму)
  • Перший відділ (з протидії екстремізму в радикальних громадських та інших формувань)
  • Другий відділ (з протидії екстремізму в етнічних, релігійних утворень та незаконній міграції)
• Четверте управління (агентурно-оперативної роботи та організації оперативно-розшукової діяльності)
  • Перший відділ (агентурно-оперативної роботи та оперативно-технічних заходів)
  • Другий відділ (організації оперативно-вишукової діяльності та оперативного аналізу)
  • Третій відділ (оперативно-профілактичних заходів)
  • Четвертий відділ (оперативно-чергової служби)
  • Відділ із захисту державних секретів
• П'яте управління (по м. Мінськ)
• Шосте управління (по Брестській області)
• Сьоме управління (по Вітебській області)
• Восьме управління (по Гомельській області)
• Дев'яте управління (по Гомельській області)
• Десяте управління (по Мінській області)
• Одинадцяте управління (по Могилевській області)

У структуру всіх територіальних управлінь входять: перший відділ (по боротьбі з корупцією), другий відділ (по боротьбі з організованою злочинністю), третій відділ (з протидії екстремізму), четвертий відділ (агентурно-оперативної роботи та оперативного аналізу).

• Сергій Ігорович Рухледєв (4 березня 1991-14 квітня 1994)[4],
• Володимир Миколайович Шафаренко (12 серпня 1994-13 березня 1998)[4],
• Михайло Михайлович Медведєв (13 березня 1998-25 березня 2003)[4],
• Олександр Євгенович Назаренко (2 липня 2003-4 січня 2008)[4],
• Олег Анатолійович Пекарський (26 лютого 2008-4 грудня 2009)[4],
• Олег Анатолійович Шарков (2010—2011)[4],
• Альберт Иеронимович Легович (2012—2014)[4],
• Карпенків Микола Миколайович (вересень 2014[5] — 19 листопада 2020),
• Андрій Євгенович Паршин (з 2021)[6][7].

21 червня 2021 року Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією було додано до санкційного списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США за розгортання спеціалізованих підрозділів для вчинення насильства проти протестувальників, у тому числі за рейд в офіс опозиційного кандидата в президенти, викрадення Марії Колеснікової і взяття під варту Романа Протасевича. У санкційний список був доданий і колишній начальник ГУБОЗіКа Микола Карпенків[8]. Того ж дня Карпенков також потрапив під санкції ЄС[9][10], Великої Британії[11], Канади[12]. 7 липня до санкцій проти Карпенкова приєдналася Швейцарія[13].

2 грудня 2021 голова ГУБОЗіК Андрій Паршин та інші керівники управління потрапили під санкції США та Канади. Паршин того ж дня був включений і до списку санкцій Великій Британії[14][15][16].

• Контакти ГУБОЗіК
• Арцём Гарбацэвіч (25 березня 2021). Офіцер ГУБОЗіКа, який передавав інформацію «Байполу», дав перше інтерв'ю: нехай думають, що я один такий, нехай заспокоюють себе. Наша Ніва (біл.). Процитовано 15 грудня 2021.