Публічна влада

Публічна влада — це влада, виділена з суспільства і яка не збігається з населенням країни. Це вольове відношення між людьми з приводу організації їхньої сумісної діяльності, вироблене на основі спільного інтересу.

Публічна влада виступає у двох формах:

  1. державна влада
  2. муніципальна влада.

Для обох форм публічної влади притаманна низка спільних ознак.

В Україні можна говорити про три форми публічної влади:

  1. державна влада
  2. республіканська влада Автономної Республіки Крим
  3. місцеве самоврядування.

Загальна характеристика

Існують різні погляди на природу публічної влади.

Так, її називають однією з ознак, що відрізняють державу від суспільного ладу. Зазвичай протиставляється суспільній владі. Поява публічної влади пов'язується тут з виникненням перших держав.

З інших позицій виділяють такі особливості публічної влади:

Публічна і державна влада

Оскільки немає єдиного загальноприйнятого визначення державної влади, існують різні її теорії. Найбільш поширеним є тлумачення державної влади як такого виду публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами, тобто здатність держави підпорядковувати своїй волі поведінку осіб.[2]

Державна влада — це влада публічна, у зв'язку з чим її треба розглядати як здатність або можливість здійснювати управління, керівництво суспільством.

Проте однозначної універсальної відповіді щодо природи співвідношення державної та публічної влади, характеру взаємозалежності та відмінності державної і місцевої самоврядної влади, а також співвідношення останньої з публічною владою.

Державну владу нерідко ототожнюють з публічною, що породжує низку теоретико-практичних проблем.

Поширеним є розуміння публічної влади як ширшого поняття, ніж державна, адже остання є саме видом публічної влади, до якої входять, наприклад, влада народу та органів місцевого самоврядування. Але з приводу останнього положення думки науковців розділилися. Одні з них вважають владу органів місцевого самоврядування різновидом державної влади, посилаючись на її характер децентралізованого державного управління. Інші ж схильні відносити місцеву самоврядну владу до окремого інституту публічної влади, яка здійснюється локально — в інтересах територіальних громад. Держава символізує публічний простір, а громадянське суспільство — деполітизований простір свободи, основу якого складають ринкова економіка і права людини.[3]

Державна влада дійсно спирається в своїй побудові на своєрідну «публічну» основу, адже здійснюється та виступає від імені суспільства, є представником його волі. Але вона не єдиний різновид публічної влади. Тому окремі державознавці називають державну владу публічною владою особливого роду. Але так чи інакше, державна влада — це влада публічна, у зв'язку з чим її треба розглядати як здатність або можливість здійснювати управління, керівництво суспільством.[4]

З таких позицій можна провести відмежування між цими поняттями — за вищенаведеними особливостями та суб'єктним складом. Суб'єктами публічної влади виступають населення, народ, сукупність абстрактних суб'єктів влади, а державної влади — лише її органи.

Див. також

Примітки
  1. Іванець О. О. Про співвідношення державної та публічної влади: Перспективы развития науки / Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Київ: Подсекция 15. Конституционное право, — 27-28 с.
  2. Рабінович П. М. Державна влада // Юридична енциклопедія: В 6 т. -К.: Укр. Енциклоп., 1999. -Т.2. −380 с.
  3. Тодика Ю. М. Конституційне право України. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. — 544 с.
  4. Погорілко В. Ф. Публічна влада // Юридична енциклопедія: в 6 т. -К.: Укр. Енцикл., 2003. -Т.5. −280 с.

Джерела

Література
  • О. Батанов. Місцева влада // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.455 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.