Публічна влада
Публічна влада — це влада, виділена з суспільства і яка не збігається з населенням країни. Це вольове відношення між людьми з приводу організації їхньої сумісної діяльності, вироблене на основі спільного інтересу.
Публічна влада виступає у двох формах:
Для обох форм публічної влади притаманна низка спільних ознак.
В Україні можна говорити про три форми публічної влади:
Загальна характеристика
Існують різні погляди на природу публічної влади.
Так, її називають однією з ознак, що відрізняють державу від суспільного ладу. Зазвичай протиставляється суспільній владі. Поява публічної влади пов'язується тут з виникненням перших держав.
З інших позицій виділяють такі особливості публічної влади:
- існує і функціонує в межах суспільних відносин;
- здійснює управління, упорядкування, з метою підтримання функціонування суспільства та базується на силі;
- публічна влада є соціальним явищем;
- виступає невід'ємним атрибутом суспільства на будь — якому етапі його розвитку. [1]
Публічна і державна влада
Оскільки немає єдиного загальноприйнятого визначення державної влади, існують різні її теорії. Найбільш поширеним є тлумачення державної влади як такого виду публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами, тобто здатність держави підпорядковувати своїй волі поведінку осіб.[2]
Державна влада — це влада публічна, у зв'язку з чим її треба розглядати як здатність або можливість здійснювати управління, керівництво суспільством.
Проте однозначної універсальної відповіді щодо природи співвідношення державної та публічної влади, характеру взаємозалежності та відмінності державної і місцевої самоврядної влади, а також співвідношення останньої з публічною владою.
Державну владу нерідко ототожнюють з публічною, що породжує низку теоретико-практичних проблем.
Поширеним є розуміння публічної влади як ширшого поняття, ніж державна, адже остання є саме видом публічної влади, до якої входять, наприклад, влада народу та органів місцевого самоврядування. Але з приводу останнього положення думки науковців розділилися. Одні з них вважають владу органів місцевого самоврядування різновидом державної влади, посилаючись на її характер децентралізованого державного управління. Інші ж схильні відносити місцеву самоврядну владу до окремого інституту публічної влади, яка здійснюється локально — в інтересах територіальних громад. Держава символізує публічний простір, а громадянське суспільство — деполітизований простір свободи, основу якого складають ринкова економіка і права людини.[3]
Державна влада дійсно спирається в своїй побудові на своєрідну «публічну» основу, адже здійснюється та виступає від імені суспільства, є представником його волі. Але вона не єдиний різновид публічної влади. Тому окремі державознавці називають державну владу публічною владою особливого роду. Але так чи інакше, державна влада — це влада публічна, у зв'язку з чим її треба розглядати як здатність або можливість здійснювати управління, керівництво суспільством.[4]
З таких позицій можна провести відмежування між цими поняттями — за вищенаведеними особливостями та суб'єктним складом. Суб'єктами публічної влади виступають населення, народ, сукупність абстрактних суб'єктів влади, а державної влади — лише її органи.
Примітки
- Іванець О. О. Про співвідношення державної та публічної влади: Перспективы развития науки / Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Київ: Подсекция 15. Конституционное право, — 27-28 с.
- Рабінович П. М. Державна влада // Юридична енциклопедія: В 6 т. -К.: Укр. Енциклоп., 1999. -Т.2. −380 с.
- Тодика Ю. М. Конституційне право України. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. — 544 с.
- Погорілко В. Ф. Публічна влада // Юридична енциклопедія: в 6 т. -К.: Укр. Енцикл., 2003. -Т.5. −280 с.
Джерела
Література
- О. Батанов. Місцева влада // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.455 ISBN 978-966-611-818-2