Гольбріх Соломон Михайлович

Соломон Михайлович Го́льбріх (в творчих колах — Михайло; нар. 28 березня 1916, Твер — пом. 20 січня 2001, Київ) — радянський і український кінооператор, режисер кінохроніки; член Спілки кінематографістів СРСР з 1958 року[1]. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1988 року.

Гольбріх Соломон Михайлович
Зображення
Дата народження 15 (28) березня 1916
Місце народження Твер, Російська імперія
Дата смерті 20 січня 2001(2001-01-20) (84 роки)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство  СРСР
 Україна
Професія кінооператор, кінорежисер, кінематографіст
Членство Спілка кінематографістів СРСР
Нагороди
IMDb ID 7834562

Біографія

Народився 15 [28] березня 1916(19160328) року в місті Твері (тепер Росія). З вересня 1931 по жовтень 1933 року навчався в школі фабрично-заводського учнівства в Харкові. З жовтня 1933 року працював помічником оператора, з травня 1934 року — оператором мультвставок, з липня 1935 по вересень 1937 року — начальником зміни кінолабораторії Української кінофабрики «Союзкінохроніки» / Української студії кінохроніки у Харкові[1].

З вересня 1937 по листопад 1938 року проходив службу в Червоній армії в батальйоні зв'язку. З листопада 1938 по травень 1939 року працював асистентом оператора Української студії кінохроніки у Харкові. З травня 1939 по січень 1940 року служив у 1-му комендантську полку у Монголії. З січня 1940 по липень 1941 працював асистентом оператора Української студії кінохроніки у Києві[1].

З 22 червня 1941 року, з початком німецько-радянської війни, у званні вйськового інженера ІІІ рангу перебував у розпорядженні Головного політуправління Радянської армії в якості фронтового кінооператора. З липня 1941 року — асистент оператора в кіногрупі на Південно-Західному, Донському фронтах; з 12 грудня 1942 року — оператор в кіногрупі Сталінградського фронтку; з березня 1943 року — оператор в кіногрупі Центрального фронту; з вересня 1943 року — оператор в кіногрупи Степового фронту; з липня 1944 року — оператор в кіногруі 2-го Українського фронту. З квітня по липень 1945 року — оператор Центральної студії документальних фільмів[1].

Після війни, з 1945 по 1988 рік, працював кінооператором і кінорежисером в Києві, на «Укркінохроніці». Був членом КПРС з 1955 року. Помер в Києві 20 січня 2001 року[1].

Фільмографія
  • 1943 — Сталінград;
  • 1943 — Орловська битва;
  • 1943 — Битва за нашу Радянську Україну;
  • 1944 — Перемога на півдні (Битва на півдні);
  • 1944 — Розгром під Корсунь-Шевченковим
  • 1945 — Будапешт;
  • 1945 — Перемога на Правобережній Україні (Перемога на Правобережній Україні та вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель);
  • 1945 — Першотравневий парад в Москві;
  • 1945 — День Перемоги;
  • 1945 — Лауреати конкурсу музикантів;
  • 1945 — Свято партизан в Словаччині;
  • 1945 — Парад краси і сили;
  • 1945 — XXVIII Жовтень;
  • 1945 — VII сесія Верховної Ради УРСР;
  • 1946 — Донбас;
  • 1946 — Суд над німецькими загарбниками;
  • 1946 — Ювілей театру;
  • 1946 — Макіївці;
  • 1946 — Мистецтво України;
  • 1946 — Хліб;
  • 1947 — Дніпрогес;
  • 1949 — У відродженому Харкові;
  • 1951 — Шлях книги;
  • 1951 — Першість СРСР з боксу;
  • 1951 — Спартакіада ​​суворовців;
  • 1952 — Художники;
  • 1954 — Для радянської людини;
  • 1955 — В одному колгоспі;
  • 1957 — Як бути;
  • 1957 — Велика битва (фільм про Сталінградську битву);
  • 1957 — Донецький день;
  • 1958 — Великий початок;
  • 1958 — На повітряних трасах України;
  • 1958 — Художники України — комсомолу;
  • 1958 — Нове в будівництві;
  • 1959 — На з'їзді письменників України;
  • 1959 — Першотравень в Києві;
  • 1959 — З кіноапаратом по Києву;
  • 1959 — У нашому районі; Укркінохроніка;
  • 1960 — Микита Хрущов на Україні;
  • 1960 — Я — робітник;
  • 1961 — Україна — 1961 рік;
  • 1961 — Академік Некрасов;
  • 1961 — Гість з Цейлону;
  • 1962 — Велика битва на Волзі;
  • 1963 — Мистецтво народу;
  • 1963 — Вам — двадцятирічним;
  • 1963 — Добрий вогонь;
  • 1964 — Ми — гвардійці;
  • 1964 — Свято на Тарасовій землі;
  • 1964 — Вінець Кобзареві;
  • 1964 — Великий футбол;
  • 1964 — Арсенальці;
  • 1964 — На шляху в Токіо;
  • 1964 — День Перемоги;
  • 1964 — Виставка молодих художників;
  • 1965 — Ми — гвардійці;
  • 1965 — Ювілей драматурга;
  • 1965 — Салют над морем;
  • 1965 — На старті воїни;
  • 1966 — У двох кроках від будинку;
  • 1966 — Диспетчери неба;
  • 1966 — Київ-66;
  • 1966 — Трос;
  • 1967 — 82-а Орденоносна;
  • 1967 — На блакитних трасах;
  • 1967 — Україна — любов моя;
  • 1967 — «9,95 …»;
  • 1967 — Загляньте до нас;
  • 1968 — Микита Ізотов;
  • 1969 — Битва під Корсунем;
  • 1969 — Електрифікація залізниць;
  • 1971 — Громадський борг;
  • 1971 — Додатковi послуги;
  • 1971 — Бригадир;
  • 1972 — Гвардії лейтенант;
  • 1973 — Зірниця, зірниця;
  • 1974 — Квiтні для всiх;
  • 1975 — Корсунське кільце;
  • 1975 — Професія міста;
  • 1976 — Оборона Севастополя;
  • 1978 — Вічний вогонь Краснодона;
  • 1979 — Секретар райкому;
  • 1986 — Парламентарі;
  • 1988 — Прогресивні форми продажу книг.

Зняв понад 900 сюжетів для кінолітопису і кіножурналів, в тому числі: «Союзкіножурналу», «Новини дня», «Україна спортивна», «Піонерія України» та інше.

Нагороди

Примітки
  1. Музей Центральної студії документальних фільмів.
  2. Вечір до 80-річчя від дня народження кінооператора Соломона Гольбриха / Кіно-коло.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.