Гольяни (Зав'яловський район)

Населення — 1179 осіб (2012[1]; 1169 в 2010[2]).

Перша згадка про село зустрічається в описі 1621 року «Деревня Гольян на реке Каме…»[3]. Згідно з оглядовою книгою того ж року в Гольянах було 12 дворів. За переписом 1710 року в селі вже було 35 дворів. В 1754 році була збудована нова дерев'яна Хрестовоздвиженська церква взамін старій, але і ця згоріла в 1795 році. Після заснування в 1760 році Іжевського заводу, гольянська пристань в селі стала його головним річковим портом. Через Гольяни на завод поступала залізна руда, а назад — готова продукція. В 1774 році селянська армія Омеляна Пугачова пройшла через село, знищила склади заліза і роздарувала його селянам[4]. В 1804 році була збудована нова кам'яна церква, яку закрили в 1932 році[5].

До революції Гольяни були центром Гольянської волості Сарапульського повіту В'ятської губернії. За даними 10-ї ревізії в 1859 році в 125 дворах проживало 841 особа, працювали робітниче училище, пристань, 3 млини та 2 кузні[6]. В кінці XIX століття переселенці з Гольянів заснували село Шутьоми, яке проіснувало до 1967 року[7]. В 1918 році село опинилось в центрі Іжевсько-Воткінського повстання. На честь одного з більшовицьких командирів, Федора Раскольникова, село було перейменоване в Раскольниково, але в 1938 році було повернено історичну назву.

В 1923 році село увійшло в Сарапульський район Сарапульського округу Уральської області, було центром Гольянської сільської ради. Населення на 1928 рік становило 1134 особи[8]. В 1935 році село увійшло в склад Іжевського району Удмуртської АРСР, а в 1937 році — в склад Зав'яловського району. В 1962 році Гольяни увійшли в Іжевський район, але з 1965 року знову передані в склад Зав'яловського району[9].

Головним підприємством села є ВАТ «Камське», перетворене з однойменного радгоспу.

Із закладів соціальної сфери діють школа, дитячий садок, культурний комплекс, дільнича лікарня, клуб.

В селі знаходяться парафія Богоявлення Іжевської та Удмуртської єпархії Російської церкви, а також 2 об'єкти культурної спадщини регіонального значення: збройний склад Іжевського заводу та братська могила революціонерів, закатованих в плавучій баржі[10][11].

• вулиці — Бузкова, Василькова, Вишнева, Горобинова, Дачна, Зарічна, Камська, Квіткова, Колдубіна, Лісова, Лучна, Максима Горького, Малинова, Миру, Молодіжна, Нагірна, Нова, Південна, Північна, Піонерська, Польова, Праці, Радгоспна, Радянська, Раскольникова, Розсвітна, Ромашкова, Садова, Сільська, Сонячна, Соснова, Червоних баржовиків, Чкалова, Шкільна
• провулки — Чкалова

В 1872 році в селі народився Клестов Іван Васильович — організатор за засновник Кузнецького краєзнавчого музею.

• www.panoramio.com