Гомонов Сергій Анатолійович

Сергій Гомонов (біл. Сяргей Гоманаў, нар. 29 червня 1961 — пом. 19 вересня 2010) — радянський та білоруський футболіст, захисник, тренер.

Сергій Гомонов
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Анатолійович
Гомонов
Народження 29 червня 1961(1961-06-29)
Смерть 19 вересня 2010(2010-09-19) (49 років)
Зріст 185 см
Вага 79 кг
Громадянство  СРСР
 Білорусь
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
«Трудові резерви» (Мінськ)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1979—1981 «Динамо» (Берестя) 112(8)
1982—1983 «Динамо» (М) 0(0)
1983—1986 «Дніпро» (М) 116(37)
1987—1990 «Динамо» (М) 83(4)
1991 Амірані" 13(5)
1992 «Металург» (М) 27(4)
1992—1994 «Темп» (Ш) 76(3)
1995—1996 МПКЦ 25(2)
1997 «Мозир» 14(0)
1998 «Ведрич-97» 11(1)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
2005—2010
2010		 «Зірка-БДУ»
«Ведрич-97»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Вихованець ДЮСШ «Трудові резерви» (Мінськ). У 1979 р. мінчанин Гомоном прийшов в «Динамо» (Брест). У команді провів 3 сезони[1], після чого повернувся до Мінська.

Був у складі «Динамо» (Мінськ), яке стало чемпіоном СРСР 1982 року. Однак на полі жодного разу не з'являвся. У 1983 році перейшов до «Дніпра» (Могильов), яке виступало в 1-й лізі (з 1984 — у 2-й лізі).

У 1987 році повернувся в «Динамо» і на цей раз вже гравцем основи. Уболівальникам запам'ятався далекими вкиданнями м'яча з ауту.

У сезоні 1987/88 років дебютував в єврокубках, загалом у євротурнірах провів 9 ігор.

Після розпаду СРСР грав у першості Білорусі за «Металург» (Молодечно). Потім виступав у грузинському клубі Амірані.

У середині сезону 1992/93 років перейшов у клуб вищої ліги чемпіонату України «Темп» (Шепетівка). У складі шепетівського клубу дебютував 7 жовтня 2010 року у переможному (2:1) домашньому поєдинку 1/16 фіналу кубку України проти чернівецької «Буковини». Сергій вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Віталія Балюка[2].

Перший матч у національному чемпіонаті за «Темп» зіграв 10 жовтня 1992 роки (13-й тур, перша ліга чемпіонату України). Гомонов вийшов на поле на 49-й хвилині матчу, замінивши Василя Дьогтєва, а на 63-й хвилині відзначився голом, який у підсумку приніс перемогу «Темпу» з рахунком 1:0[3]. У клубі відіграв 2 роки, за цей час у чемпіонаті України зіграв 76 матчів та відзначився 3 голами. Ще 11 матчів (1 гол) зіграв у футболці «Темпу» в кубку України. Після цього повернувся до Білорусі.

Наприкінці кар'єри виступав за МПКЦ, «Мозир» та «Ведрич-97».

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри гравця Гомонов працював тренером мінської «Зірки-БДУ». У 2005 був в. о. головного тренера клубу, при ньому клуб провів 12 матчів, 2 з яких — звів внічию, а решту програв.

З 2010 року й до власної смерті очолював клуб першої ліги «Ведрич-97».

Досягнення

Примітки
  1. Історія клубу. 1971—1980 роки. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 6 травня 2017.
  2. «Темп» (Шепетівка) — «Буковина» (Чернівці)
  3. «Темп» (Шепетівка) — «Нива» (Вінниця)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.