Гонади

Гонади (грец. Gonáo — породжую) — статеві залози, органи, що утворюють статеві продукти (яйцеклітини та сперматозоїди) у тварин. Гонади також мають ендокринну (гормональну) активність: синтезують статеві гормони — андрогени та естрогени. Продукування та секреція цих гормонів регулюється гонадотропними гормонами гіпофіза[1] — фолікулостимулюючим гормоном (або ФСГ) і лютеїнізуючим гормоном (або ЛГ), які, в свою чергу, знаходяться під контролем рилізинг-гормонів гіпоталамуса[2][3] (ліберінів та статинів).

Чоловіча гонада (яєчко)

Жіноча гонада: 1 — яєчник; 2 — фолікули; 3 — власні зв'язки яєчника; 4 — Фаллопієва труба; 5 — артерії і вени яєчників

Розрізняють чоловічі гонади — сім'яні залози (сім'яники), жіночі — яєчники та гермафродитні (у червів, молюсків, деяких ракоподібних тощо). У зародків хребетних гонади закладаються у вигляді статевих складок по боках спинної брижейки, в які мігрують первинні статеві клітини, що виникають раніше. Потім в них вростають мезенхімні клітини тулубної нирки — мезонефроса, які формують строму гонад. Статеві клітини в гонадах розмножуються, ростуть та дозрівають. Ріст статевих клітин відбувається під дією гонадотропних гормонів гіпофізу та особливих клітин, що живлять: Сертолі — в чоловічих гонадах та фолікулярні клітини — в жіночих. В процесі розвитку у кожної статі гонади проходять біполярну, однакову у обох статей, стадію розвитку, після чого починається їх статеве диференціювання. Яєчники формуються здебільшого з коркового шару гонади, сім'яники — з мозкового. Форма яєчників у різних тварин дуже відрізняється (трубчасті — у круглих червів, та комах, гроноподібні — у птахів, округлі — у ссавців). У вищих тварин гонади крім утворення статевих клітин виконують функцію залоз внутрішньої секреції, виділяючи у кров статеві гормони естрогени (прогестерон) у жінок, андрогени (тестостерон) у чоловіків. Разом з вивідними шляхами та зовнішніми статевими органами гонади утворюють статеву систему.