Гонконзький грип

Гонконгський грип (також відомий як пандемія грипу 1968 року[1]) — пандемія грипу, внаслідок спалаху якої в 1968 та 1969 рр. загинуло приблизно мільйон людей у всьому світі.[2][3][4] Він був викликаний штамом вірусу грипу A грипу H3N2, який походив від H2N2 через антигенний зсув — генетичний процес, при якому гени з декількох підтипів переасортировані, щоб утворити новий вірус.

Гонконзький грип
Країна походження  Британський Гонконг і  КНР
Час/дата початку 13 липня 1968
Час/дата закінчення 1970
Кількість загиблих 1 000 000

Перший запис про спалах у Гонконзі з'явився 13 липня 1968 року. До кінця липня 1968 року у В'єтнамі та Сінгапурі було зафіксовано великі спалахи. Незважаючи на летальність азійського грипу 1957 року в Китаї, мало що покращилось щодо боротьби з такими епідеміями. Газета "Таймс " стала першим джерелом тривоги щодо цієї нової можливої пандемії . Є ймовірність, що цей спалах насправді почався в материковому Китаї до його розповсюдження в Гонконг, але це не підтверджено.[5]

До вересня 1968 р. грип охопив Індію, Філіппіни, північ Австралії та Європу. Того ж місяця вірус потрапив до Каліфорнії після повернення військ у В'єтнамі, але не отримав широкого поширення в США до грудня 1968 року. До 1969 р. він дістанеться Японії, Африки та Південної Америки.[6] Спалах у Гонконзі, де щільність населення перевищує 6000 людей на квадратний кілометр, досяг максимальної інтенсивності за два тижні, тривав загалом шість місяців з липня по грудень 1968 року. Однак у світі смерть від цього вірусу досягла свого піку набагато пізніше, у грудні 1968 року та січні 1969 року. На той час у наукових та медичних журналах вже публікувались попередження[7] та описи вірусів[8] .

У порівнянні з іншими пандеміями, гонконгський грип призвів до низької смертності.[6]

Ця пандемія вдарила в дві хвилі, друга хвиля була більш смертоносною, ніж перша в більшості місць.[9]

Цей же вірус повернувся в наступні роки: через рік, наприкінці 1969 і на початку 1970-х, і в 1972 році. За оцінками, загальна кількість загиблих у світі становила близько мільйона людей.

Клінічні дані

Симптоми грипу тривали від чотирьох до п'яти днів, але деякі тривали до двох тижнів.[6]

Вірусологія
Віруси грипу, які спричинили гонконгський грип (збільшені приблизно в 100 000 разів)

Гонконгський грип був першим відомим спалахом штаму H3N2, хоча є серологічні дані про інфекції H3N1 наприкінці 19 століття. Вірус був виділений у Лікарні королеви Марії (Гонконг) .

І пандемічні грипи H2N2, і H3N2 містили гени вірусів пташиного грипу . Нові підтипи виникли у свиней, заражених вірусами птахів та людини, і незабаром були передані людині. Свині вважалися оригінальним «проміжним господарем» для грипу, оскільки вони підтримували реассортимент різнобічних підтипів. Однак є й інші господарі, здатні до подібної коінфекції (наприклад, багато видів птиці), і можлива пряма передача вірусів птахів людям. H1N1, можливо, передався безпосередньо від птахів людині (Belshe 2005).

Гонконгський штам грипу розділяв внутрішні гени та нейрамінідазу з азійським грипом 1957 року (H2N2). Накопичені антитіла до нейрамінідази або внутрішніх білків, можливо, призвели до меншої кількості жертв, ніж більшість пандемій . Однак перехресний імунітет всередині і між підтипами грипу недостатньо вивчений.

Смертність

Центр контролю та профілактики захворювань США (CDC) США підрахував, що загалом вірус убив мільйон людей у всьому світі.[10]

Сполучені Штати

За оцінками CDC, у США загинуло 100 000 людей[10] Однак, під час цієї пандемії загинуло менше людей, ніж у попередніх пандеміях з різних причин:[10]

  1. певний імунітет проти вірусу грипу N2 може бути збережений у популяціях, уражених штамами азійського грипу, які циркулюють з 1957 року;
  2. пандемія не набирала обертів до зимових шкільних канікул, тим самим обмежуючи поширення інфекції;
  3. вдосконалене медичне обслуговування дало життєво важливу підтримку хворим;
  4. наявність антибіотиків, які були ефективнішими проти вторинних бактеріальних інфекцій .

Див. також

Примітки
  1. Rogers, Kara (25 лютого 2010). Hong Kong flu of 1968. Encyclopaedia Britannica. Open Publishing. Процитовано 18 березня 2020.
  2. Paul, William E. Fundamental Immunology. с. 1273. Архів оригіналу за 2 July 2014. Процитовано 27 жовтня 2016.
  3. World health group issues alert Mexican president tries to isolate those with swine flu. Associated Press. 25 квітня 2009. Архів оригіналу за 27 квітня 2009. Процитовано 26 квітня 2009.
  4. Mandel, Michael (26 квітня 2009). No need to panic ... yet Ontario officials are worried swine flu could be pandemic, killing thousands. Toronto Sun. Архів оригіналу за 27 квітня 2009. Процитовано 26 квітня 2009.
  5. Chang, W.K. National Influenza Experience in Hong Kong, 1968. WHO. WHO. Процитовано 12 квітня 2020.
  6. Starling, Arthur (2006). Plague, SARS, and the Story of Medicine in Hong Kong. HK University Press. с. 55. ISBN 962-209-805-3. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
  7. Jones, F. Avery (1968). Winter Epidemics. British Medical Journal 1968 (4): 327. PMC 1912285. doi:10.1136/bmj.4.5626.327-c..
  8. Coleman, Marion T.; Dowdle, Walter R.; Pereira, Helio G.; Schild, Geoffrey C.; Chang, W. K. (1968). The Hong Kong/68 Influenza A2 Variant. The Lancet 292 (7583): 1384–1386. doi:10.1016/S0140-6736(68)92683-4.
  9. Rogers, Kara. 1968 flu pandemic. Encyclopedia Britanicca. Encyclopedia Britanicca. Процитовано 12 квітня 2020.
  10. 1968 Pandemic (H3N2 virus). Архів оригіналу за 4 February 2020. Процитовано 12 березня 2020.

Посилання
  • Influenza Research Database — База даних геномних послідовностей грипу та пов'язана з ними інформація.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.