Гонолек червоний
Гонолек червоний[2] (Laniarius barbarus) — вид горобцеподібних птахів родини гладіаторових (Malaconotidae). Мешкає в Західній Африці.
? Гонолек червоний | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Laniarius barbarus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Lanius barbarus Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 22 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла чорна, тім'я жовте, нижня частина тіла червона, гузка жовтувато-коричнева[3].
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис червоного гонолека до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком із Сенегалу. Він використав французьку назву La pie-griesche rouge du Sénégal та латинську назву Lanius Senegalensis ruber[4]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[5]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[5]. Одним з цих видів був червоний гонолек, для якої Лінней придумав біномінальну назву Lanius barbarus[6]. Згодом червоного гонолека перевели до роду Гонолек (Laniarus)[7].
Підвиди
Виділяють два підвиди:[8]
- L. b. helenae Kelsall, 1913 — ендемік Сьєрра-Леоне;
- L. b. barbarus (Linnaeus, 1766) — поширений від Сенегалу і Гамбії до південного Чаду.
Поширення і екологія
Червоні гонолеки живуть в сухій савані, сухих чагарникових заростях і на пасовиськах, подекуди в мангрових лісах.
Поведінка
Червоні гонолеки харчуються комахами та іншими безхребетними, яких ловлять на землі та серед чагарників. Іноді розорюють гнізда, їдять яйця та пташенят. Гніздо чашоподібне, розміщується в чагарникових заростях. В кладці 2 яйця сіро-зеленого або блакитнувато-зеленого кольору, поцяткованих темними плямками.
Примітки
- BirdLife International (2016). Laniarius barbarus.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Harris, Tony (2010). Shrikes and Bush-shrikes: Including Wood-shrikes, Helmet-shrikes, Shrike Flycatchers, Philentomas, Batises and Wattle-eyes. Bloomsbury Publishing. с. 248–249. ISBN 978-1-4081-3459-7.
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (fr, la). Volume 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 185–187, Plate 17 fig 2.
- Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History 28: 317–335.
- Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Volume 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 137.
- Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (фр.). Paris: Deterville/self. с. 41.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Batises, woodshrikes, bushshrikes, vangas. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 3 серпня 2021.
Джерела
- Birds of The Gambia by Barlow, Wacher and Disley, ISBN 1-873403-32-1