Гончаров Олександр Георгійович

Гончаров Олександр Георгійович
Народився 28 вересня 1910(1910-09-28)
Єйськ, Єйський відділd, Кубанська область, Російська імперія
Помер 4 листопада 1952(1952-11-04) (42 роки)
Крим, СРСР
Громадянство  СРСР
Діяльність російський радянський письменник, журналіст
Мова творів російська
Жанр проза
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»

Олександр Георгійович Гончаров (рос. Александр Георгиевич Гончаров)  (28 вересня 1910 року, Єйськ, Краснодарський край4 листопада 1952 року, Крим) — російський радянський письменник, журналіст.

Життя і творчість

Олександр Гончаров народився і виріс в робітничій сім'ї. П'ятирічним хлопчиком він залишився сиротою. Виховувався у родичів в місті Ростові-на-Дону. З 15 років почав трудове життя, працюючи підручним слюсаря на електростанції. У 1930-1931 роках працював у Північно-Кавказькому будинку дитячого комуністичного руху, а з 1932 ріка перейшов на роботу в редакцію газети «Робочий Ростов», а потім — в редакцію газети «Ударник».

У 1933 році міськком комсомолу направив Олександра Гончарова в редакцію залізничної газети «Зірка», де він працює протягом дев'яти років. За всі ці роки А. Гончаров опублікував ряд збірок нарисів і оповідань: «Біле золото» (1931), «Ровесники Жовтня» (1932), «Борг» (1941) та інші.

У вересні 1941 року парторганізація Управління Північно-Кавказької залізниці приймає А. Гончарова кандидатом у члени партії, а в березні 1942 року він добровільно йде на фронт.

Олександр Гончаров стає військовим кореспондентом армійської газети. Пише нариси, бойові нариси, фейлетони.

У дні жорстоких боїв на Кавказі в жовтні 1942 року А. Гончаров вирішив стати комуністом і був прийнятий до лав комуністичної партії. А через рік за невтомну кореспондентську діяльність в армійській газеті командування нагороджує Олександра Георгійовича Гончарова медаллю «За бойові заслуги».

Капітан Гончаров заслужено був удостоєний бойової нагороди, але важка хвороба зрештою змусила залишити військову службу.

У грудні 1943 року він повернувся в редакцію газети «Зірка», вже на пост заступника відповідального редактора. Тут він працює два роки. З осені 1945 року переходить на роботу в Обком партії, а згодом затверджується відповідальним редактором літературно-художнього альманаху «Дон».

У 1946 році в Ростовському книжковому видавництві вийшла книга його оповідань «Перед святом». З 1947 року хвороба прикувала А. Гончарова до ліжка. Долаючи тяжкий недуг письменник створює свою повість «Наш кореспондент». Книга виходить у Ростові, Москві, а пізніше — в Софії і Варшаві в перекладах на болгарську і польську мови.

У розквіті творчих сил Олександр Георгійович Гончаров пішов з життя, але пам'ять про нього зберігають його твори. Творчість А. Р. Гончарова високо оцінили письменники: Віталій Закруткін, Борис Польовий та інші.

Олександр Георгійович помер у Криму, в санаторії, 4 листопада 1952 року. Коли через кілька днів його ховали сотні ростовчан на Братському кладовищі, в кіосках міста з'явився листопадовий номер журналу «Жовтень», де була надрукована повість «Наш кореспондент». Номер журналу поклали на груди письменника.

Твори А. Р. Гончарова

Окремі видання

  • Перед святом. — Ростов н/Д: Ростиздат, 1946.
  • Наш кореспондент. — М: Радянський письменник, Гослитиздата, Воениздат, Ростиздат, 1953.

Література

  • Дон літературний. Письменники Росії. Шолоховська край. XIX—XXI ст.:справ. изд., Упоряд. Губанов Р. — Ростов н/Д, 2006. — 512 с. ISBN 5-481-00623-5

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.