Гончарук Віктор Олександрович
Ві́ктор Олекса́ндрович Гончару́к (* 2 березня 1954, селище Гуково (тепер місто) Звєрєвського району Ростовської області, Росія) — український поет, журналіст. Член Національної спілки письменників України (1999).
| Гончарук Віктор Олександрович | |
|---|---|
| Народився |
2 березня 1954 (67 років) Ростовська область, РРФСР, СРСР |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | Навчально-науковий інститу́т журналі́стики Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Біографічні відомості
Дитинство пройшло в селищі Сахкамінь Кам'янець-Подільського району. Закінчив 1969 року Сахкамінську восьмирічну школу, 1973 року — маркшейдерське відділення Кам'янець-Подільського індустріального технікуму, 1982 року — заочно факультет журналістики Київського університету.
Служив у армії. Працював інженером-маркшейдером на Новгородському цегельному заводі, кореспондентом міської газети «Дзержинский шахтёр» на Донеччині, у 1978—1982 роках редактором багатотиражки Кам'янець-Подільського педагогічного інституту «Радянський студент».
Від 1982 року живе в Чемерівцях, працює в районній газеті «Нове життя», нині заступник редактора, відповідальний секретар.
Творчість
Почав віршувати у сьомому класі. 1984 року дебютував добіркою віршів у журналі «Жовтень» (№ 11).
Автор збірок поезій «Літо спілих суниць», «Запали свічку», «Чорне яблуко», «До калини серцем пригорнусь», «Лети, фантазіє одвічна!», «Народження раба», «Три місяці красного літа», «Батьків годинник», «Холодний попіл», «Диво золоте і неповторне», «Музика дороги», «Симфонія лісу», «Іменини дощу», «Добридень, Українонько моя!».
Видав збірки поезій:
- «Літо спілих суниць» (1991),
- «Запали свічку» (1993),
- «Чорне яблуко» (1995),
- «До калини серцем пригорнусь…», «Лети, фантазіє одвічна», «Народження раба», «Три місяці красного літа» (всі чотири — 1998),
- «Батьків годинник», «Холодний попіл» (1999),
- «Диво золоте і неповторне» (2000),
- «Музика дороги», «Симфонія лісу» (2001),
- «Іменини дощу», «Пам'ятник душі» (2002),
- «Добридень, Українонько моя!» (2003),
- «Де моляться мої лелеки» (2009),
- «Я собаці сльози витирав…» (2010).
Автор збірки оповідань і гуморесок «Фіалочка» (2000), книги поетичних роздумів «Доброта» (2003).
Література
- Літературна Хмельниччина XX століття: Хрестоматія. — Хмельницький, 2005. — С. 528—532.