Горбасів
Горба́сів — село в Україні, у Летичівській селищній територіальній громаді Летичівського району Хмельницької області. Станом на 2015 р. населення становить 378 осіб[1]. У часи Російської імперії за тогочасним адміністративно-територіальним поділом належав до Сусловецької волості Летичівського повіту Подільської губернії.
| село Горбасів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район/міськрада | Хмельницький район |
| Громада | Летичівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1494 |
| Населення | 309 |
| Площа | 1,812 км² |
| Густота населення | 266 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31540 |
| Телефонний код | +380 3857 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°24′45″ пн. ш. 27°32′55″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
270 м |
| Водойми | Південний Буг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31540, Хмельницька обл., Летичівський р-н, с.Горбасів, вул.Центральна,7 |
| Карта | |
  Горбасів | |
 Горбасів | |
| Мапа | |
| |
Історія
Вперше село згадується в документах 1494 р.
Після утворення Подільської губернії село входило до Сусловецької волості Летичівського повіту. В 1868 р. в Горбасові було 266 дворів, яким належало 665 десятин землі , а на початку ХХ ст. – 255 дворів із населенням 1360 осіб. Пізніше Горбасівські хутори, розташовані на правому березі Південного Бугу стали окремим селом, яке тепер називається Подільське. Біля хуторів діяв невеликий цегельний завод, який належав Щедрівському цукровому заводу. У 1870 р. в селі було відкрито церковнопарафіяльну школу, де працював один учитель і навчалося до 40 учнів.
В листопаді 1920 р. було встановлено радянську владу. Діяли ревком, комітет незаможних селян, комітет бідняків. Згодом створено Горбасівську сільську раду, до якої були приєднані села Марківці (1923 р.), Подільське (1925 р.) та Щедрова (1930 р.). У 1929 р. в селі створено сільськогосподарську артіль ім. Чубарова. У березні 1930 р. проведено розкуркулення 14 господарств, майно яких було конфісковано, а сім’ї вислані. 1930 р. завершено колективізацію, до колгоспу ввійшло 270 дворів. У 1938 р. подільський колгосп ім. Хрущова зайняв перше місце в районі з виробництва с/г продукції.
У 1931 р. у селі розпочали споруджувати казарми на зразок військових. Наступного року в них уже вселяли демобілізованих червоноармійців-доприселенців різних національностей. Тих, хто перед закінченням строкової служби вже був перевірений «особими отдєлами», могли зі своїми родинами вселятися до цих новобудов [2]. За свідченням очевидців, «у колгоспі, до якого прибували такі червоноармійці – допереселенці, вони діставали все потрібне для життя: одну корову, свині, кури, город і насіння для городу. Крім того, вони увесь 1932–1933 рік отримували військовий пайок хліба і приварку. Їхнім завданням було стерегти колгоспний хліб від голодних селян, а також працювати в колгоспі як звичайні робітники, бригадири тощо. Хоч не всі вони, та багато з них ходили вдень і вночі з рушницями навколо жита та інших хлібних культур, що саме дозрівали»[3].
Під час Другої світової війни значна кількість будинків була знищена (вул. Набережна - повністю), 110 односельців загинуло на фронті, на примусові роботи до Німеччини було вивезено 88 осіб.
У 1951 р. колгосп ім. Хрущова став центром укрупненого господарства «Шляхом Леніна». У 1952 р. від Горбасівської сільської ради було від’єднано с. Подільське, а в 1962 р. - с. Щедрова відійшло до Летичівської сільської ради.
Станом на 1971 р. Горбасів — центр сільської ради. Населення становило 780 чоловік. Сільраді було підпорядковане село Марківці. На території села знаходилася центральна садиба колгоспу «Шляхом Леніна», у користуванні якого перебувало 2,7 тис. га орної землі. Основний напрям господарства — вирощування зернових культур, цукрових буряків, виробництво м’яса, молока, яєць. Працювала восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Поблизу села досліджено поховання доби ранньої бронзи (III тисячоліття до н. ери).
На сучасному етапі село Горбасів стало частиною Летичівської ОТГ. У селі діють: ФАП, магазин, дитячий садок, початкова школа, будинок культури, бібліотека.
Релігійне життя
До 1930-х рр. у селі діяла Свято-Параскевинська церква (зруйнована більшовицькою владою).
Відомі люди
Линник Микола Кіндратович (20. 12. 1938) — фахівець у галузі механізації сільського господарства, доктор с.-г. наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України [4].
Наумов Сергій Кирилович (01.01.1941) — український скульптор, що працює у жанрі дерев'яної пластики.
Горбатюк Микола Володимирович (1980) — український історик, кандидат історичних наук, співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України [5].
Галерея
Дорога до села Горбасів з боку Летичева, серпень 2018 р.
Вулиця Центральна, серпень 2018 р.
Вулиця Центральна (фото 2), серпень 2018 р.
Атобусна зупинка, серпень 2018 р.
Сільський будинок культури, серпень 2018 р.
Пам'ятник воїнам, загиблим у Другій світовій війні, серпень 2018 р.
Залишки колгоспної ферми, серпень 2018 р.
Залишки колгоспної ферми, січень 2005 р.
Залишки колгоспної ферми, січень 2005 р.
Залишки колгоспної ферми, січень 2005 р.
Залишки колгоспної ферми, січень 2005 р.
Залишки колгоспної ферми, січень 2005 р.
Залишки тракторного стану: ремонтна майстерня і кузня, січень 2005 р.
Примітки
- Паспорт Летичівської ОТГ Архівовано з першоджерела 12.03.2017.
- Сергійчук В. Геноцид українства в 1932–1933 роках: причини, перебіг, наслідки // Наукові записки Міжнародної асоціації україністів. Київ, 2013. Вип. 6. С.14
- Українські вісті. Новий Ульм, 1953. 31 травня
- Линник Микола Кіндратович
- Горбатюк Микола Володимирович
Посилання
- Погода в селі Горбасів
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.