Гордон Володимир Михайлович
Володимир Михайлович Гордон | |
---|---|
| |
Народився |
25 жовтня 1871 Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія |
Помер |
3 січня 1926 (54 роки) Харків, УСРР |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | правник |
Alma mater | Імператорський Санкт-Петербурзький університет |
Галузь | правознавство |
Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Звання | академік Всеукраїнської Академії Наук |
Ступінь | доктор юридичних наук |
Членство | НАН України |
Діти | Гордон Михайло Володимирович |
Роботи у Вікіджерелах Гордон Володимир Михайлович у Вікісховищі |
Гордон Володимир Михайлович (нар.25 жовтня 1871, місто Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія — пом.3 січня 1926, Харків, УСРР) — український вчений-правознавець, доктор цивільного права, професор, доктор юридичних наук, академік Всеукраїнської Академії Наук (1925).
Біографія
Народився у місті Лохвиця Полтавської губернії.
1894 року закінчив юридичний факультет Імператорського Санкт-Петербурзького університету.
Захистив магістерську, а з часом (1906) і докторську дисертації.
У 1901—1906 роках викладав у Демидовському юридичному ліцеї в Ярославлі (Російська імперія).
З 1906 року — викладав у Імператорському Харківському університеті та інших закладах цивільне право і цивільний процес.
У 1917 році став сенатором цивільного касаційного департаменту.
Протягом 1919—1920 років працював професором Таврійського університету.
З 1920 — завідувач кафедри цивільного і торгового права, а також декан правового факультету Харківського інституту народного господарства.
Водночас був завідувачем правового відділу Наркомату внутрішньої торгівлі УСРР, брав участь у розробці багатьох законопроектів.
Обраний дійсним членом Всеукраїнської Академії Наук 9 березня 1925 року.
Наукова діяльність
Наукова діяльність В. М. Гордона значно вплинула на розвиток науки в галузі як матеріального, так і процесуального права.
За час своєї тридцятирічної наукової діяльності написав близько 100 наукових праць. Усі вони відзначалися фундаментальністю, широтою і глибиною досліджень, логікою викладу.
Певна кількість наукових праць, зокрема таких, як «Право на позов», «Передача позовів», «Збільшення позову процентами», «Відсутність права на позов» тощо, а також магістерська і докторська дисертації були присвячені поглибленій розробці питань цивільного процесу.
І нині докторська дисертація «Позови про визнання» є однією з основних робіт у галузі науки про позови.
Вважається засновником харківської наукової школи правознавців.
Окремі праці
- Гордон В. М. Основание иска в составе изменения исковых требований. — Ярославль: Тип. Губ. правления, 1902. — 316 с. (захищена 1902 р. у Санкт-Петербурзькому університеті магістерська дисертація).
- Гордон В. М. Иски о признании.— Ярославль: Тип. Губ. земск. управы, 1906. — 370 с.
- Гордон В. М. Система советского торгового права. Обзор действующего законодательства по внутренней торговле. — 2-е изд. — Харьков: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1927. — 196 с
Джерела
- Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т./ Редкол.:…А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ. 1987 — Т. 1. А — Калібр. 752 с.— С. 432.
- ГОРДОН Володимир Михайлович // Енциклопедія Сучасної України.- К., 2006.- Т.6.- С. 250.
- ГОРДОН Володимир Михайлович // Юридична енциклопедія: в 6–и т.- К., 2004.- Т.1.- С.617.
Посилання
- Персональний склад академіків з 1918 року
- Літопис випускників Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого