Гори, гори, моя зірко
«Гори, гори, моя зірко» (рос. Гори, гори, моя звезда) — радянський художній фільм, трагікомедія режисера Олександра Мітти 1969 року. Оригінальна назва відсилає до російського романсу «Гори, гори, моя звезда». Фільм з українською колористикою, пропагує більшовицький лад.
Гори, гори, моя зірко | |
|---|---|
| рос. Гори, гори, моя звезда | |
 | |
| Жанр |
трагікомедія гротеск |
| Режисер | Олександр Мітта |
| Сценарист |
Юлій Дунський Валерій Фрід Олександр Мітта |
| У головних ролях |
Олег Табаков Олег Єфремов Євген Леонов |
| Оператор | Юрій Сокол |
| Композитор | Борис Чайковський |
| Художник | Борис Бланк |
| Кінокомпанія | "Мосфільм" |
| Дистриб'ютор | MOKÉPd |
| Тривалість | 92 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1969 |
| IMDb | ID 0064385 |
Сюжет
Події картини відбуваються на теренах півдня колишньої Російської імперії під час громадянської війни у 1920 році. У невеликому провінційному містечку Крапівніци до влади приходять то червоні, то білі, що просуваються до Криму, то зелені. Головний герой — театральний режисер Володимир Іскремас (псевдонім, який означає «Мистецтво — революційним масам») знайомиться з місцевою мешканкою Крисею (Христиною Котляренко) і ставить трагедію про Жанну д'Арк, де головну роль грає Крися. Він одержимий театром та ідеями його перетворення в умовах нового революційного мистецтва.
У ролях
- Олег Табаков — Іскремас Володимир
- Олег Єфремов — Федір, художник-самородок
- Євген Леонов — Пашка, господар ілюзіона
- Олена Проклова — Христина Котляренко (Крися)
- Леонід Дьячков — Охрім
- Леонід Куравльов — комісар Сердюк
- Володимир Наумов — штабс-капітан
- Павло Винник — чоловік у німому кіно
- Костянтин Воїнов — білий офіцер
- Мікаела Дроздовська — дружина штабс-капітана
- Анатолій Єлісєєв — Вахромєєв, вбивця Федора
- Нонна Мордюкова — мадам
- Ірина Мурзаєва — таперка
- Тетяна Непомняща — Маргарита Власівна, танцівниця
- Любов Соколова — дружина Федора
- Т. Полякова — дружина в німому кіно
- Лев Поляков — коханець у німому кіно
- Олександр Пороховщиков — білий офіцер
- Олександр Філіппенко — «стрілець», білий офіцер
- Людмила Хмельницька — Анюта, висока танцівниця
- Марлен Хуцієв — князь
- Борис Болдиревський — епізод (немає в титрах)
- Олександр Мілютін — конвоїр (немає в титрах)
- Рогволд Суховерко — «зелений», підручний Охріма (немає в титрах)
Знімальна група
- Автор сценарію: Юлій Дунський, Валерій Фрід, Олександр Мітта
- Режисер: Олександр Мітта
- Оператор: Юрій Сокол
- Композитор: Борис Чайковський
- Художник: Борис Бланк
- Звукооператор: Ігор Урванцев