Горкін Олександр Павлович

Народився 1 травня 1936 року в Москві. Батько — головний конструктор заводу «Динамо» імені Кірова, один з творців першого радянського локомотива та вагонів метрополітену, загинув на фронті у жовтні 1941 року. Мати — вчителька початкових класів, після загибелі батька пішла працювати бухгалтером на заводі «Динамо».

Горкін Олександр Павлович закінчив школу на відмінно, з медаллю. Вступив до географічного факультету Московського університету. Після закінчення університету в 1959 році три роки працював в Науково-дослідному інституті техніко-економічних досліджень в хімічному комплексі (НИИТЭХИМ), де займався хімічною промисловістю зарубіжних країн, зокрема США[1]. У 1963 році перейшов на роботу в Інститут географії Академії наук СРСР, де 1966 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Географія нафтохімічної промисловості США»[1]. У 1979 році став завідувачем редакції географії видавництва «Радянська енциклопедія», яка з 1991 року стало називатися «Велика Російська енциклопедія». У 1988 році захистив докторську дисертацію з географічних наук на тему «Економіко-географічні процеси, структури, закономірності розвитку промисловості капіталістичних країн в епоху науково-технічної революції: (На прикладі обробної промисловості США)»[1].

У період 1994—2001 років був директором і головним редактором видавництва Велика Російська енциклопедія. Після уходу Горкіна з видавництва, який був ініційований співробітниками, що звинуватили директора в спробах «приватизувати і дискредитувати видавництво», директором «Великої Російської енциклопедії» став Дмитро Прокопчук, а головним редактором Сергій Кравець[3][4]. З 2001 року Горкін — професор кафедри соціально-економічної географії зарубіжних країн географічного факультету МДУ.

Викладає на кафедрі курси: географія населення і основи демографії (зарубіжні країни), соціально-економічна географія США, основні проблеми географії промисловості зарубіжних країн, територіальна організація промислового виробництва в розвинених країнах у постіндустріальну епоху[1].

Член спеціалізованих учених рад при Інституті географії РАН і Московському університеті. Член редколегії журналу «Известия РАН. Серия географическая»[2]. Під керівництвом О. П. Горкіна захищено 11 кандидатських дисертацій[2].

Член експертної комісії з присудження премій імені А. О. Григор'єва при Президії РАН і експертної комісії Рососвіти і РАН за шкільними підручниками географії. Член Міжнародної академії творчості.

Область наукових інтересів: географія промисловості США, теорія розміщення виробництва, постіндустріальна економіка, системно-структурний підхід в соціально-економічній географії, економічна картографія. Автор концепції факторів і умов розміщення виробництва, територіально-організаційної структури виробництва, встановлення досить чітко вираженою зворотного зв'язку між зростанням промислового виробництва і процесом його просторового вирівнювання в індустріальну епоху в межах країни (на матеріалах США)[1][2].

Автор праць з географії промисловості США, теорії розміщення промисловості зарубіжних країн:

• Природный газ в химической промышленности США. М., ВНИИГАЗ, 1968 (у співавторстві з А. К. Арським).
• Военная промышленность США, ее отраслевая и территориальная структура. М., 1970 (у співавторстві з В. М. Гохманом і А. П. Полежаєвим).
• Региональные исследования за рубежом. М., Наука, 1973 (в соавторстве).
• Обрабатывающая промышленность мира: современные тенденции и структурные сдвиги // Экономическая география мирового развития. ХХ век. СПб: Алетейя, 2003, с. 179—206. (у співавторстві з Т. І. Горкіной і Б. Н. Зиминим).
• Глобальная система промышленности мира как объект научного познания. — М.: Экон-Информ, 2009, с. 8-19. (у співавторстві з І. А. Родіоновою і В. Н. Холіною).
• Территориальная структура обрабатывающей промышленности США и деловые циклы. — М.: Экон-Информ, 2009, с. 77-99.

Редактор і упорядник великої кількості енциклопедичних видань, серед яких:

• енциклопедія «Географія Росії» (1998),
• «Великий енциклопедичний словник школяра» (1999),
• енциклопедичний словник «Вітчизну. Історія, люди, регіони Росії» (1999),
• «Короткий енциклопедичний словник» (у 2 томах) (2000),
• «Ілюстрований енциклопедичний словник» (2000),
• «Енциклопедичний словник необхідних знань» (2001),
• «Новий енциклопедичний словник школяра» (у 2 томах) (2001),
• «Шкільний біографічний словник» (2002),
• «Універсальна енциклопедія школяра» (у 2 томах) (2005).
• тому «Географія» і «Країни і міста» в серії «Сучасна ілюстрована енциклопедія» (2006)  — География (Современная иллюстрированная энциклопедия). — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. ISBN 5-353-02443-5.

• 7 червня 1996 року — Заслужений працівник культури Російської Федерації, за заслуги в області культури і багаторічну плідну роботу[5].
• 2 березня 2000 року — Орден Пошани за великий внесок у розвиток наукового книговидання[6]. Орден вручав особисто В. В. Путін в Кремлі.