Горобченко Сергій Борисович

Сергій Борисович Горобченко (нар.. 29 липня 1972, Сєвероуральськ, Свердловська область, Російська РФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно.

Горобченко Сергій Борисович
Зображення
Дата народження 29 липня 1972(1972-07-29) (49 років)
Місце народження Сєвероуральськ, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Громадянство  Росія
 СРСР
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Професія актор
Кар'єра с 1998 по н.в
IMDb ID 1330495
gorobchenko.narod.ru

Свідомо порушив державний кордон України з метою проникнення до окупованого Росією Криму. За участь у спробах легалізації окупації АР Крим російськими загарбниками та незаконну комерційну діяльність в окупованому російськими загарбниками Криму в січні 2018 року внесений до «чистилища» бази «Миротворець»[1].

Біографія

Народився 29 липня 1972 року в місті Североуральську Свердловської області в сім'ї водія-професіонала Бориса Петровича Горобченка та інженера-економіста Ніни Олександрівни (уроджена Сафонова)[2]. У школі був «хорошистом». Займався волейболом, відвідував музичну школу.

У 1989—1991 роках навчався в Санкт-Петербурзькому державному гірничому інституті, з якого пішов і вступив до театрального ЗВО — Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (Лгитмик) імені Н. К. Черкасова.

Після закінчення інституту до 2000 року був актором Санкт-Петербурзького академічного театру комедії імені М. П. Акімова.

У 2000—2002 роках — актор Московського державного театру «Ленком».

З 1998 року почав зніматися в кіно. Популярність прийшла після ролі Петі «Рами» у фільмі «Бумер» (2003) режисера Петра Буслова. Заради зйомок у цій картині актор був змушений піти з театру «Ленком»[3].

У липні 2006 року, під час прем'єрного показу першого сезону телесеріалу «Офіцери», люди з Служби зовнішньої розвідки Росії подарували Сергію Горобченко бойової кортик за виконання ролі спецназівця Олександра Гайдамака[4].

Для ролі хокеїста Михайла Будника в повнометражному ігровому фільмі «Міннесота» (2009) режисера Андрія Прошкіна Сергій Горобченко протягом місяця навчався грі в хокей у Олімпійського чемпіона Едуарда Іванова[5]. Пізніше отримані навички стали в нагоді акторові при зйомках серіалу Молодіжка.

30 жовтня 2009 року Сергій Горобченко отримав численні травми через падіння з мотоцикла під час виконання трюку на зйомках телесеріалу «Москва. Центральний округ 3» у Москві і був доставлений в інститут швидкої допомоги імені М. В. Скліфосовського. Обстеження виявило, що в актора забій, гемартроз колінного суглоба, перелом лівої великогомілкової кістки і часткове пошкодження колінного суглоба[6][7].

29 липня 2012 року лідер політичної партії «Справедлива Росія» Сергій Миронов на своєму офіційному сайті привітав Сергія Борисовича Горобченко з 40-річним ювілеєм[8].

Особисте життя

На другому курсі ЛДІТМіК від співжиття з однокурсницею Олександрою Флоринською у Сергія Горобченко народився син Гліб (нар.. 14 жовтня 1997)[9].

У 2008 році одружився на актрисі Поліні Невзоровій (нар.. 9 жовтня 1981), доньці телеведучого Олександра Невзорова[10].

    • сини — Олександр (нар.. 2008[11]), Петро (нар.. 2010[11]) та Іван (нар.. 2012).
    • дочки — Анна (нар.. 2014), Софія (нар.. 2015), Катерина (нар.. 2016), Поліна (нар.. 2017).

Творчість

Фільмографія
  1. 1998 — 1999 — Агент національної безпеки (1-й сезон, серія № 2 «Петя і віл») — Петро Євгенович Смирнов, хакер
  2. 2001 — Марш Турецького (2-й сезон, фільм № 2 «Перебіжчик») — Валерій Вєдєнєєв, начальник служби безпеки
  3. 2002 — Башмачник — Антон Горохів, продавець взуття
  4. 2002 — Порода — «Срібний»
  5. 2002 — Тільки раз... — Павлик (вокал Дмитро Харатьян)
  6. 2003 — Бумер — Петя «Рама»
  7. 2003 — 2010 — Москва. Центральний округ — Володя Реп'яхов
  8. 2003 — Смугасте літо — Бетмен
  9. 2003 — Стилет — Олексій
  10. 2003 — Таксистка — Сева, студент (в епізоді 1-09)
  11. 2004 — Місце під сонцем — Паша Дубровін
  12. 2004 — Московська спека — Олег
  13. 2004 — Тариф на любов — Влад
  14. 2005 — Таксистка. Новий рік за Гринвічем — Сева
  15. 2005 — Доктор Живаго — Патуля Антипов
  16. 2005 — Закоханий агент.
  17. 2005 — Близькі люди — Павло Андрійович Степанов, власник будівельної компанії
  18. 2005 — Бумер. Фільм другий — Петя «Рама»
  19. 2005 — Перший після Бога — Галієв
  20. 2006 — Дівчинка з Півночі — Єгор Зубков, капітан
  21. 2006 — Капітанські діти — Георгій Турчин
  22. 2006 — Ліфт — Гоша
  23. 2006 — Офіцери — Олександр Гайдамак («Шураков»), спецназівець КДБ (пізніше — ГРУ) ' '
  24. 2006 — Танцюй... — Олег
  25. 2007 — Жарт — Гліб
  26. 2007 — Прилетить раптом чарівник — Сергій Борисович Лисичкін
  27. 2007 — Ленінград — Селіванов
  28. 2008 — Сищики районного масштабу — Микита Савушкін, заступник начальника відділу розслідування вбивств районного кримінального розшуку
  29. 2008 — Московский жиголо — Костянтин Сергійович Євстаф'єв
  30. 2008 — Куля-дура 1 «Повернення агента».
  31. 2008 — Руда — Стас Лисицький
  32. 2008 — Осінній вальс — Максим Леонідович Протасов, директор ріелторського агентства «Новий дім»
  33. 2008 — Велика різниця — Іван (озвучив Сергій Стрельников)
  34. 2008 — Циганочка з виходом — Іван Головін, московський балетмейстер
  35. 2008 — Квартирантка — Олег, продюсер рекламного агентства
  36. 2008 — Брати Карамазови — Дмитро Карамазов
  37. 2008 — Дев'ять апельсинів — Микита Савушкін
  38. 2009 — Лаве — Тимур, слідчий
  39. 2009 — Міннесота — Михайло Будник, хокеїст-професіонал [12]
  40. 2009 — Офіцери 2 — Олександр Гайдамак («Шураков»), спецназівець КДБ (пізніше — ГРУ) (головна роль)[13]
  41. 2009 — Останній вагон
  42. 2009 — Куля-дура 2 «Агент майже не видно».
  43. 2009 — Куля-дура 3 «Агент для спадкоємиці».
  44. 2009 — Монро — Сергій Шмельов
  45. 2009 — Горобиновий вальс — Єгор, чоловік Поліни
  46. 2009 — Подарунок долі — Олександр Петрович Прокопенко, нейрохірург
  47. 2010 — Вийшов їжачок з туману — Ігор Олександрович Тюрін (озвучив Денис Беспалий)
  48. 2010 — Доросла дочка, або Тест на... — Посередників, футболіст
  49. 2010 — Батьки — Олег Хромов
  50. 2010 — На світі живуть добрі і хороші люди — Дмитро
  51. 2010 — Русский дубль — Володимир Суровцев, оперуповноважений
  52. 2010 — Знайди мене — Юрій Кузовльов, чоловік Наталії, батько Аліси
  53. 2011 — Помста без права передачі — Максим Крилов [14]
  54. 2011 — Вітер північний — Сергій Прозоров, капітан 3-го рангу
  55. 2011 — Куля-дура 4 «Агент і скарб нації».
  56. 2011 — Куля-дура 5 «Смарагдове справу агента».
  57. 2012 — Братство десанту — Олег Дьомін, начальник карного розшуку, майор поліції
  58. 2012 — Захисниця — Сергій Макаров, слідчий пратури
  59. 2012 — Зовнішнє спостереження — Ігор Ладонін, бізнесмен
  60. 2012 — Фродо — Павло Платонов
  61. 2012 — ППС-2 — Валерій Ігорович Ільїн, олігарх
  62. 2013 — Подвійний блюз — Олег Левін, оперативник[15]
  63. 2013 — 2014 — Чужий — Михайло Аристов-Кенгуру та Даваз
  64. 2014 — Скліфосовський (3-й сезон) — Ілля Ілліч Земцов, заступник мера, коханець Поліни Пастухової
  65. 2014 — Розпечений периметр — Костянтин Юрійович Нікольський, майор
  66. 2014 — Колишніх не буває — Віктор Сергійович Платонов
  67. 2014 — Надія — Михайло Афанасьєв, адвокат
  68. 2014 — Вибух з минулого — Петро Шалевич, заступник Ковальова
  69. 2015 — Ідеальна жертва — Юрій, кримський підприємець
  70. 2015 — Вкрадена весілля — Ярослав
  71. 2015 — Петля Нестерова — Борис Смолін, капітан УБХСС
  72. 2017 — Це було біля моря — Андрій
  73. 2017 — Недопалок
  74. 2017 — За півгодини до весни — Вадим
  75. 2017 — Торгсин — «Гиря» (Гриша Власов), ватажок банди
  76. 2017 — Серцева недостатність — Зайцев
  77. 2017 — Молодіжка — 5. «Бурі ведмеді» (зі 192 серії) — Борис Андрійович Нікітін («Старий»), хокеїст, який грає другий тренер команди «Бурі ведмеді»
  78. 2018 — Незламний — Кротов, радист
  79. 2018 — Щастя наполовину — Андрій Смирнов
  80. 2018 — Опівнічне сонце — Ніколас
  81. 2018 — Два береги — Захар Єрмаков
  82. 2018 — Чернетка — Андрій Вікторович, шеф Кирила
  83. 2018 — Провідник — батько Каті
  84. 2018 — Прощатися Не будемо — Горохов
  85. 2018 — Попереду день — Кирило
  86. 2019 — Імам Шаміль. Облога Ахульго — Карл Врангель
  87. 2019 — З м'ячем до Британії (документальний) — Володимир Савдунін
  88. 2019 — Легенда Феррарі — Канівський, помічник Ермлера
  89. 2019 — Дочка темряви — пан Костянтин Олександрович
  90. 2019 — За щастям — Брут
  91. 2021 — Осколки. Новий сезон (телесеріал)

Призи та нагороди
  • 2002 — приз «Бронзова підкова» II-го фестивалю-огляду російських фільмів «про любов» «Любити по-російськи» (Москва) — за виконання головної ролі (Антона Горохова) у фільмі " Башмачник " режисера Володимира Зайкіна[16].
  • 2009 — приз за найкращу чоловічу роль VII-го фестивалю кіно і театру «Амурська осінь» (Благовєщенськ) — за виконання ролі Михайла Будника в повнометражному ігровому фільмі " Міннесота " режисера Андрія Прошкіна[17].
  • 2009 — номінант премії " Золотий орел " в номінації «Найкраща чоловіча роль на телебаченні» — за роль Дмитра Карамазова в телесеріалі " Брати Карамазови " режисера Юрія Мороза[18].
  • 2010 — лауреат премії «Людина року» чоловічого журналу «GQ» (Росія) в номінації «Актор року»[19][20].

Примітки
  1. Горобченко Сергей Борисович / Горобченко Сергій Борисович / Gorobchenko Sergej Borisovich
  2. Марина Залогина (25 грудня 2007). Родные берега Сергея Горобченко. Cosmopolitan. Процитовано 16 грудня 2019. Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (довідка)
  3. Антон Крайний (24 січня 2013). Сергей Горобченко потерпел крах в Голливуде. Интернет-проект KM.RU. Процитовано 16 грудня 2019. Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (довідка)
  4. Алексей Макаров, Сергей Горобченко в фильме "Офицеры". Первый канал. 26 листопада 2009. Архів оригіналу за 20 листопада 2009. Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  5. Сергей Горобченко в фильме Андрея Прошкина "Миннесота". Первый канал. 11 березня 2011. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 16 грудня 2019.
  6. Елена Шереметова (30 жовтня 2009). «Бумер» Горобченко разбился на съёмках. LifeNews. Архів оригіналу за 2 листопада 2009. Процитовано 16 грудня 2019.
  7. Роман Гальченко. Сергей Горобченко: cемья – единственное спокойное место. «Антенна-Телесемь». Процитовано 16 грудня 2019.
  8. Сергей Миронов поздравил с юбилеем актёра театра и кино Сергея Горобченко. Официальный сайт Сергея Миронова // mironov.ru (29 июля 2012 года)
  9. Почему Сергея Горобченко бросила жена? Звезда кино Сергей Горобченко женился по большой любви на однокурснице Саше Флоринской. Газета «Собеседник» // sobesednik.ru (16 февраля 2012 года)
  10. Двойная жизнь супруги Сергея Горобченко. Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (27 ноября 2009 года)
  11. У актёра Сергея Горобченко родился третий сын. Информационное агентство «Татар-информ» // tatar-inform.ru (12 августа 2010 года)
  12. Лариса Юсіпова . Актор Сергій Горобченко: «Грати російську класику — це круто». На минулому сочинському «Кінотаврі» молодий актор Сергій Горобченко став одним з головних подій. Газета «Известия» // izvestia.ru (12 липня 2009)
  13. ВІДЕО. Програма «Доброго ранку». На Першому каналі прем'єра багатосерійного художнього фільму «Офіцери». В гостях у програми виконавець головної ролі актор Сергій Горобченко. Перший канал // 1tv.ru (16 листопада 2009)
  14. premera-na-ntv-mest-bez-prava-peredachi.htm? link = search Прем'єра на «НТВ»: «Помста без права передачі». // 7days.ru (28 січня 2011)
  15. last23979975 / Гостросюжетна драма «Подвійний блюз» (трейлер фільму, кадри з фільму, про фільм). Виробництво: Росія, 2013 рік. Телеканал «НТВ» // ntv.ru
  16. Награды 2-го фестиваля-смотра российских фильмов «про любовь» «Любить по-русски».[недоступне посилання з марта 2021] Национальный кинопортал «Film.ru» // film.ru (6 апреля 2002 года)
  17. «Амурская осень». Фестиваль кино и театра на Амуре (г. Благовещенск). Награды 2009 года. // kinonaamure.ru
  18. Номинанты премии «Золотой орёл» за 2009 год. Архівовано листопад 9, 2014 на сайті Wayback Machine. Национальная академия кинематографических искусств и наук России // kinoacademy.ru
  19. ФОТО. Сергей Горобченко на церемонии вручения премии «Человек года» мужского журнала «GQ» за 2010 год. Журнал «GQ» (Россия) // gq.ru (16 сентября 2010 года)
  20. Евгения Милова. «GQ» наградил по году. Прошла церемония вручения премий журнала. «Коммерсантъ» (20 сентября 2010 года)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.