Городецький Олексій Опанасович
Олексій Опанасович Городецький | |
---|---|
| |
Народився |
30 березня 1897 Новокостичі |
Помер |
9 січня 1967 (69 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | біофізик |
Alma mater | Саратовський університет |
Галузь | біофізика |
Звання | професор |
Ступінь | доктор біологічних наук |
Членство | НАН України |
У шлюбі з | Городецька Емма Генріхівна |
Олексій Опанасович Городецький (30 березня 1897, Новокостичі — 9 січня 1967, Київ) — український радянський біофізик, рентгенолог і радіолог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР (з 23 січня 1957 року)[1].
Біографія
Народився 30 березня 1897 року в селі Новокостичах (тепер Самарської області Росії). У 1924 році закінчив медичний факультет Саратовського університету. З 1944 року в Києві. З 1946 року працював в Інституті клінічної фізіології АН УРСР, з 1953 року завідував лабораторією біофізики і Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР, з 1963 року — завідувач сектору біофізики й радіобіології.
У 1957–1960 роках очолював кафедру радіології Київського інституту удосконалення лікарів[2].
Помер 9 січня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 4).
Наукова діяльність
Праці присвячені рентгенологічному дослідженню функціональної здатності серця, вивченню біологічної дії ядерних випромінювань, методам лікування раку та захворювань крові тощо.
Примітки
- Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 19 вересня 2012.
- Д. С. Мечєв. РАДІОЛОГІЧНА ОСВІТА. Український радіологічний журнал, 2008, том 16, випуск 4, сторінка 461
Література
- Арендаревський Л. Ф. Городецький Олексій Опанасович Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X., 2006
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.