Городище-Пустоварівське
Городище-Пустоварівське — село в Україні, у Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області Київської області. Населення становить 1110 осіб.
село Городище-Пустоварівське | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Київська область |
Район/міськрада | Білоцерківський район |
Громада | Володарська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA32020030070095041 |
Основні дані | |
Засноване | 1704 |
Населення | 1110 |
Площа | 2,906 км² |
Густота населення | 372,68 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09310 |
Телефонний код | +380 4569 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°38′12″ пн. ш. 29°56′23″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
180 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09310, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Городище-Пустоварівське, вул. Центральна, 57 |
Карта | |
![]() ![]() Городище-Пустоварівське | |
![]() ![]() Городище-Пустоварівське | |
Мапа | |
![]() | |
|
Історія
Вперше згадується 1704 року як Городище. Сучасна назва використовується з 1844 року, коли поміщиком Підгорським із села Пустоварівка було перенесено винокурний завод і на його базі 1856 року засновано цукровий завод. Сюди переїхали робітники з родинами, відтоді Городище стало Городище-Пустоварівське.
Впродовж кінця 19–початку 20 ст. формується комплекс водяних млинів на річці Рось (З 1891 року), хоча греблю було споруджено ще 1870 року, а склад на березі — у 1856-58 роках.
1926 року у селі мешкало 1119 осіб, було 259 дворів. Діяли початкова школа, лікарня, амбулаторія, клуб, бібліотека.
З 17 липня 1941 по 31 грудня 1943 року було окуповане нацистськими військами. До Німеччини на примусові роботи було вивезено 38 осіб.
1971 року було збудовано нове приміщення школи, а 1986 року-лікарню. 1998 року село газифіковане.
Сьогодні основним підприємством села є Городище-Пустоварівський цукровий завод, також діючим залишається водяний млин (також функціонує олійня). Крізь село протікає річка.
Діють школа та центр розвитку дитини, лікарня, будинок культури, бібліотека, відділення Ощадбанку, ветеринарна аптека, 6 магазинів, кафе, перукарня.
Пам'ятки архітектури
![](../I/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B5-%D0%9F%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%252C_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4.jpg.webp)
Комплекс виробничих споруд (млини) (1891—1970):
- Пароводяний вальцьовий млин (1891,1897)
- Гребля з шлюзом (1870,1898)
- Складська споруда (1856—1858)
- Складська споруда (комора) (1891)
- Підпірні стіни терас правого та лівого берегів р. Рось (сер. XIX ст.)
- Вантовий (підвісний) місток (1970).
Мають статус пам'яток архітектури та науки і техніки місцевого значення.
Посилання
- Городище-Пустоварівське — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)