Городище (Городищенська сільська рада, Луцький район)
Городи́ще — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 613 осіб.
| село Городище | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Волинська область | ||
| Район/міськрада | Луцький район | ||
| Рада | Городищенська сільська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1452 | ||
| Перша згадка | 1452 (570 років)[1] | ||
| Населення | 613 | ||
| Площа | 1,32 км² | ||
| Густота населення | 464,39 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 45656 | ||
| Телефонний код | +380 332 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°34′54″ пн. ш. 25°04′54″ сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
201 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | вул. Шкільна, 35, с. Городище, Луцький р-н, Волинська обл., 45656 | ||
| Карта | |||
  Городище | |||
 Городище | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 544 особи, з яких 243 чоловіки та 301 жінка.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 612 осіб.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,51 % |
| російська | 0,49 % |
Пам'ятки археології
- За 0,5 км на північ від села, в урочищі «Вал» — складномисове городище кінця Х- початку ХІІ ст. площею 0,8 га. Воно розміщене на останці правого берега р. Полонки, висотою до 3-4 м над рівнем заплави. Зі сходу, від напільної сторони, пам'ятка відмежована валом і ровом, через які проходив в'їзд. Городище обстежене у 1960 р. П. Раппопортом. У 1977—1989 рр. його досліджував М. Кучинко. За десятирічний період польових робіт ним вивчено практично всю площу пам'ятки. Відкрито 34 напівземлянки, 3 гончарні і 2 залізоробні майстерні, 1 млин і 3 пекарні, 15 господарських споруд, 40 ям господарського призначення і 6 печей від літніх кухонь. Надзвичайно багатий і різноманітний речовий комплекс знахідок із городища представлений гончарною керамікою, виробами із заліза, бронзи, кістки, рогу, скла та каменю. У 1983 році в одній із господарських споруд знайдено скарб срібних прикрас, що складався з 5 витих шийних гривень, 3 браслетів, 6 цілих і 6 фрагментованих намистин із напаяною зерню.
Скарб срібних прикрас давньоруського часу з Городища
- В північно-західній частині села, за 0,2 км від шосейної дороги Луцьк-Львів, поруч із городищем, на правому березі р. Полонки — давньоруське селище ХІ-XV ст.
- За 0,3 км на північний схід від села в урочище «Ваканець», на схилі правого берега р. Полонки висотою близько 4-5 м над рівнем заплави, за 0,1 км від шосейної дороги сполученням Луцьк-Львів — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 3 га. В південній частині пам'ятки відмічене місце обробки кременю. На орному полі виявлено крем'яні знахідки у вигляді фрагментів серпів, відщепів тощо.
- За 0,5 км на північ від села, на північ від церкви, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки, висотою до 10 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 2 га.
- На північно-східній околиці села, за 50 м на південь від шосейної дороги, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки висотою 4-5 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 3 га. Його сліди зафіксовані в місці впадіння в річку безіменного правостороннього потічка.
- На північно-західній частині села, за 0,2 км на південь від шосейної дороги, на захід від приміщення сільської Ради — селище давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. Воно розміщене на схилі першої надзаплавної тераси правого берега безіменного потічка (правосторонній доплив р. Полонки) висотою 8-10 м над рівнем заплави. Уламки гончарного посуду зібрані з території селянських городів.
- В західній частині села, на північний захід від місцевої школи, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега безіменного струмка висотою 12-14 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.
Історія
Восени 2015 року в Городищі відкрито пам'ятну дошку честі Тараса Герасимюка (1995—2015) — бійця батальйону ім. генерала Кульчицького.
До 27 квітня 2017 року — адміністративний центр Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області[5].
Примітки
- ВРУ
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Городищенська сільська рада Волинська область, Луцький район. Верховна Рада України. Процитовано 22 червня 2020.
Література
- Кучинко М. М. Давньоруське городище Вал в Надстир'ї. — Луцьк: Вежа, 1996. — 208 с.
- Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 200—203.
- Рапппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель X—XIV вв. — Ленинград: Наука,1967. — С.57-58.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.