Горст Бінек

Горст Бінек (нім. Horst Bienek; 7 травня 1930, Гливиці[3], Сілезія — 7 грудня 1990, Мюнхен) — німецький поет, прозаїк, драматург. В'язень російських концтаборів.

Горст Бінек
нім. Horst Bienek
Пам'ятна дошка на будинку Горста Бінека в Гливицях
Народився 7 травня 1930(1930-05-07)
Гливиці
Помер 7 грудня 1990(1990-12-07) (60 років)
Мюнхен
·смерть від ускладнень, пов'язаних зі СНІДомd
Поховання Оттобрунн
Країна  Німеччина
 ФРН[1]
Діяльність Прозаїк, поет
Мова творів німецька[2]
Роки активності з 1957
Членство Німецька академія мови і поезії, PEN Centre Germanyd і Баварська академія витончених мистецтвd
Премії премія Неллі Закс (1981)
Сайт: horst-bienek-archiv.gwlb.de
 Горст Бінек у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Сілезії в німецькомовній сім'ї. 1945 переїхав в Російську зону окупації Німеччини, оскільки німецьку мову і німецькомовна преса в окупованій Сілезії були заборонені сталіністами. Деякий час проживав у Потсдамі. Навчався театральному мистецтву в східному Берліні у Бертольта Брехта. У 1951 році був заарештований співробітниками державної безпеки НДР як антирадянський елемент і за звинуваченням у шпигунстві засуджений на 25 років воркутинських таборів. У 1955 році амністований, оселився в ФРН. Працював на радіо, в журналах і видавництвах. З 1968 року займався тільки літературою.

Пам'ятна дошка на будинкі Хорста Бінека в Німеччині

Помер від СНІДу[4]. Похований на Парковому кладовищі в Оттобрунні.

Творчість

Найбільш відомий романною тетралогією, присвяченій Сілезії: її склали романи Перша полька (1975), Вересневе світло (1977), Час без дзвонів (1979), Земля і вогонь (1982). Поет, автор автобіографічної прози, радіоп'єс, есе про сучасних письменників (Борхес, Еліас Канетті, Солженіцин та ін.).

Автор творів
  • Traumbuch eines Gefangenen (1957)
  • Nachtstücke (1959)
  • Дитинство в Гливицях / Gleiwitzer Kindheit (1965)
  • Werkstattgespräche mit Schriftstellern (1962)
  • Мета / Die Zelle (1968, екранізований автором, німецька кінопремія новому режиссеру, 1971)
  • Bakunin. Eine Invention (1972)
  • Solschenizyn und andere Aufsätze (1972)
  • Die Zeit danach (1974)
  • Гливиці. Хроніка нижньої Силезії в чотирьох романах/ Gleiwitz. Eine oberschlesische Chronik in vier Romanen
  • Gleiwitzer Kindheit. Gedichte aus 20 Jahren (1976)
  • Beschreibung einer Provinz. Aufzeichnungen, Materialien, Dokumente (1983)
  • Königswald oder die letzte Geschichte (1984)
  • Сліпець в бібліотеці/ Der Blinde in der Bibliothek (1986)
  • Das allmähliche Ersticken von Schreien (1987)
  • Мандрівка в дитинство/ Reise in die Kindheit (1988)
  • Birken und Hochöfen. Eine Kindheit in Oberschlesien (1990)[6]

Нагороди та відзнаки

Лауреат численних національних премій, включаючи премію Неллі Закс (1981). Член Баварської академії витончених мистецтв (1990). Ряд творів БІНЕК екранізовані. У 1991 в ФРН заснована інтернаціональна поетична премія його імені, першим її був удостоєний Джон Ешбері. У Гливицях ім'ям письменника названа вулиця, а будинок, де він народився, відзначений пам'ятною дошкою.

Література
  • Horst Bienek: Aufsätze, Materialien, Bibliographie/ Tilman Urbach, Hrsg. München: C. Hanser, 1990

Примітки
  1. Evidence zájmových osob StB (EZO)
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Ґляйвіц.
  4. До цього дня, коли президент Рейган виголосив свою першу промову про епідемію СНІДу, захворювання було діагностовано у 36 058 американців, 20 849 померли.
  5. Перша полька. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  6. «Horst Bienek 1930—1990, pamięci Gliwiczanina»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.