Горячев Федір Степанович

Народився в селянській родині. У 1924 році закінчив Порецьку дослідно-показову школи ІІ-го ступеня. У 1924—1925 роках — студент Казанського ветеринарного інституту, навчання не закінчив.

У 1925—1926 роках — політпросвітянин, секретар базового осередку комсомолу села Порецька. У 1926 році — секретар Порецького волосного комітету комсомолу, голова політико-просвітнього комітету виконавчого комітету Порецької волосної ради Ульяновської губернії.

У жовтні 1926 — листопаді 1927 року — завідувач відділу агітації і пропаганди, заступник відповідального секретаря Алатирського повітового комітету комсомолу (ВЛКСМ) Чуваської АРСР.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У листопаді 1927 — серпні 1928 року — відповідальний секретар Алатирського повітового комітету ВЛКСМ Чуваської АРСР.

У вересні 1928 — вересні 1930 року — викладач, завідувач залізничної школи-дев'ятирічки в місті Алатир Чуваської АРСР.

У вересні 1930 — лютому 1934 року — студент Московського гірничого інституту, навчання не закінчив.

У лютому 1934 — січні 1935 року — помічник начальника політичного відділу із комсомолу Моторної машинно-тракторної станції (МТС) Башкирської АРСР.

У січні 1935 — вересні 1936 року — 1-й секретар Іглінського районного комітету ВЛКСМ Башкирської АРСР.

У вересні 1936 — квітні 1937 року — голова виконавчого комітету Іглінської районної ради депутатів трудящих Башкирської АРСР.

У вересні 1937 — січні 1938 року — 1-й секретар Іглінського районного комітету ВКП(б) Башкирської АРСР.

У січні — квітні 1938 року — в.о. 1-го секретаря Альшеєвського районного комітету ВКП(б) Башкирської АРСР.

У квітні — грудні 1938 року — завідувач сільськогосподарського відділу Башкирського обласного комітету ВКП(б).

У грудні 1938 — лютому 1939 року — слухач Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б).

У лютому — березні 1939 року — завідувач сільськогосподарського відділу Організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Пензенській області.

У березні 1939 — 1940 року — 3-й секретар Пензенського обласного комітету ВКП(б). У 1940 — червні 1943 року — 2-й секретар Пензенського обласного комітету ВКП(б).

У червні 1943 — вересні 1945 року — слухач Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б).

У вересні 1945 — грудні 1951 року — 2-й секретар Тюменського обласного комітету ВКП(б).

22 грудня 1951 — грудень 1955 року — 1-й секретар Тюменського обласного комітету ВКП(б) (КПРС).

У грудні 1955 року — інспектор ЦК КПРС.

28 грудня 1955 — 24 січня 1959 року — 1-й секретар Калінінського обласного комітету КПРС.

17 січня 1959 — січень 1963 року — 1-й секретар Новосибірського обласного комітету КПРС.

14 січня 1963 — 22 грудня 1964 року — 1-й секретар Новосибірського сільського обласного комітету КПРС.

22 грудня 1964 — 19 грудня 1978 року — 1-й секретар Новосибірського обласного комітету КПРС.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 грудня 1972 року за великі заслуги із мобілізації трудящих на виконання державних планів Горячеву Федору Степановичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З грудня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 9 листопада 1996 року. Похований на Хованському цвинтарі в Москві.

• Герой Соціалістичної Праці (1.12.1972)
• п'ять орденів Леніна (23.09.1955, 23.09.1965, 25.10.1971, 1.12.1972, 1.12.1977)
• орден Жовтневої Революції (23.09.1975)
• орден Трудового Червоного Прапора (11.01.1957)
• орден Дружби народів (23.09.1985)
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі

• Горячев Фёдор Степанович (рос.)
• Горячев Фёдор Степанович (рос.)