Горячилов Євген Юрійович

Євген Юрійович Горячилов (латис. Jevgenijs Gorjacilovs, нар. 5 січня 1969 — пом. 23 травня 2015) — колишній латвійський футболіст українського походження, нападник.

Євген Горячилов
Особисті дані
Повне ім'я Євген Юрійович Горячилов
Народження 5 січня 1969(1969-01-05)
  СРСР
Смерть 23 травня 2015(2015-05-23) (46 років)
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство  Латвія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1990 РАФ (Єлгава) 14 (0)
1991 «Форум-Сконто» 26 (26)
1992 «Даугава-Компар» 17 (2)
1993 «Металург» (Запоріжжя) 13 (2)
1993 «Відус» 8 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1993 Латвія 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Закінчив спортивну школу клубу «Даугава», перший тренер Юрій Мельниченко. Виступав за юнацьку (до 16 років) збірну Латвійської РСР.

У сезоні 1990 виступав за команду РАФ з Єлгави, взявши участь в 14 матчах чемпіонату. На наступний сезон, граючи за «Форум-Сконто», став чемпіоном Латвійської РСР і другим бомбардиром чемпіонату з 26 голами, поступившись в один м'яч В'ячеславу Жевнеровичу. У першому незалежному чемпіонаті Латвії в 1992 році виступав за «Даугаву-Компар».

У 1993 році виступав за український запорізький «Металург», куди його запросив латвійський тренер Яніс Скределіс.

Повернувшись в Латвію, грав за аутсайдерів чемпіонату і клуби першої ліги. У 1997 році у складі «Ранто-Мікс» став найкращим бомбардиром першої ліги з 30 голами.

Міні-футбол

Одночасно з футболом, Горячилов займався міні-футболом і футзалом. Брав участь у першому чемпіонаті СРСР з міні-футболу (1990/91) у складі ризького «Форуму». По закінченні турніру Євгенія разом з ще трьома гравцями ризького клубу — Михайлом Землинським, Юрієм Трофимовим і Олександром Дибрівним — запрошували в збірну СРСР, проте до розпаду Союзу вони так і не встигли зіграти за неї[1].

Пізніше протягом кількох років виступав за ризьку команду «РАБА» і був її капітаном[2]. У 2009 році грав за ризький TSI[3].

Кар'єра за збірну

Дебют за збірну Латвії відбувся 15 травня 1993 року в матчі кваліфікації на ЧС-1994 проти збірної Албанії (0:0). Останній матч був також кваліфікації на ЧС-1994 і був зіграний 9 червня того ж року проти збірної Ірландії (0:2). Всього за збірну Горячилов провів 3 матчі.

Крім того, грав за збірну Латвії серед поліцейських, ставав чемпіоном світу[4].

Помер 23 травня 2015 року на 47-му році життя[5].

Статистика виступів
 Статистика матчів і голів за збірну —  Латвія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
15/05/1993РигаЛатвія 0 – 0 ІспаніяВідбір до ЧС 1994-
02/06/1993КопенгагенЛатвія 1 – 2 Північна ІрландіяВідбір до ЧС 1994-
09/06/1993СевільяЛатвія 0 – 2 ІрландіяВідбір до ЧС 1994-
Усього Матчів 3 Голів 0

Примітки

  1. «Ретроспектива»: Чемпіонат СРСР. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 26 січня 2016.
  2. Володимир Игнатик: в Ризі у мене залишилося багато друзів
  3. Проти RABA команда TSI «перегоріла»[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Заслуги в спорті. Школа № 74 міста Риги
  5. LFF IZSAKA LĪDZJŪTĪBU JEVGĒŅIJA GORJAČILOVA TUVINIEKIEM

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.