Горіх маньчжурський
Горіх маньчжурський[1] (Juglans mandshurica Maxim.) — дерево з родини горіхових (Juglandaceae).
| Горіх маньчжурський | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Горіхові (Juglandaceae) |
| Рід: | Горіх (рід) (Juglans) |
| Section: | Juglans sect. Cardiocaryon |
| Вид: | Горіх маньчжурський (J. mandshurica) |
| Біноміальна назва | |
| Juglans mandshurica Maxim. | |
Природний ареал — Східна Азія (Китай, Північна Корея, Тайвань)[2].
Цвіте у травні, плоди достигають у вересні[3].
Має їстівні горіхи[2] (містять до 52 % олії[3]), але вони мають дуже тверду шкаралупу, невеликий розмір ядра і невисокі смакові властивості. Деревина придатна для столярних робіт[4].
Горіхи
Див. також
Примітки
- Juglans mandshurica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Taxon: Juglans mandshurica Maxim.. U.S. National Plant Germplasm System (англ.). 11 березня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
- Флора УРСР. — Київ : Видавництво Академії наук Української РСР, 1952. — Т. IV. — С. 92.
- Жилин С. Г. Семейство ореховые (Juglandaceae) // Жизнь растений : в 6 т. / гл. ред. Ал. А. Фёдоров. — М. : Просвещение, 1980. — Т. 5. Ч. 1 : Цветковые растения / под ред. А. Л. Тахтаджяна. — С. 334. — 430 с. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.